Та розвага тривала недовго, рівно до того моменту, поки в полі зору не з'явилася Самая' з П'яточкою на руках. Дівчина, звичайно, розчулилася, побачивши наш двоповерховий тандем, що злегка пританцьовував під дурнувату музику, яка супроводжувала виставу, чого не скажеш про малу.
Та, спорожнившись, перебувала в благодатному настрої, але побачивши, що Самі зайняла її законне місце, та ще й радіє чомусь, завищала і кинулася з рук Самай' прямо на землю, ледь не вбившись, благо що дівчина встигла її вчасно підхопити, але втримати вже не змогла. А малючка, підбігши до мене, вчепилася за штанину і по-котячому почала дертися вгору, до своєї суперниці, одночасно люто фиркаючи й скалячи єдиний зубчик, чим так мене розсмішило, що я ледь не пропустив момент, коли вона вже дісталася до середини і готувалася вкусити Самі за ногу. Щоб уникнути непотрібних інцидентів, довелося одну малу терміново знімати з шиї та, віддавши матері, садити на звільнене місце ревниву іншу. Зігнавши конкурентку, вона ще деякий час підозріло поглядала на ту, а потім гордо вирівнявши спинку і поклавши ручки мені на голову, взялася дивитися на сцену. Їй, як і Самі, теж сподобалося вистава, тому що аж рот відкрила, дивлячись на дійство. Я ж, аби скоротати час, почав дражнити її, хапаючи то за один, то за інший хвостик, малявка спочатку відмахувалася, потім почала сердито шипіти, а в кінці так розлютилася, що, схопивши мою руку, почала кусати за палець, намагаючись завдати найбільшої шкоди своїм одним зубчиком. Покусати огрубілий палець стрілка, з таким набором зубів вона не змогла, але лоскотно було капець як. Та в цей час поверх імпровізованої сцени, яку замінювала темно-вишнева оксамитова тканина, з'явилася іграшкова відьма, яка прийшла, щоб з'їсти головного героя, і вона чимось нагадала мені ляльку малючки, що висіла над моїм вухом. П'яточка теж помітила цю схожість, і радісно запищавши й заплескавши в долоні, почала нахилятися, щоб заглянути мені в обличчя і при цьому продемонструвати свою Мимру. Пострибавши у мене на шиї, радісно поплескавши й пропищавшись, вона раптом занила, просячись вниз. Довелося опустити, але опинившись на землі, вона почала тягнути мене кудись, та ще й вказуючи пальчиком напрямок, в бік хрін знає чого.
— Самай'! П'яточці, напевно, знову в туалет захотілося!
Віддавши малючку що наполегливо тягла руку під опіку дівчини, я підсунув до себе Самі і вже хотів закинути її собі на спину, щоб хоч кінець вистави змогла додивитися, як почув стривожений вигук Самай', яка стояла в парі метрів від нас, — одна, і розгублено оглядалася навколо. Я, схопивши Самі за руку, поспішив до її мами, яка, судячи з усього, загубила дитину.
— Вона так несподівано рвонула, я навіть отямитися не встигла... — спантеличено говорила та, і такий у неї був розгублений і жалісливий вигляд, що я не втримався й обійнявши дівчину за талію, чмокнув у ніс.
— Не переживай, зараз знайдемо цю маленьку бешкетницю. Далеко вона не могла втекти, он навколо все видно, як на долоні. Нюхом відчуваю, десь тут крутиться.
І як вже заведено в нашому вузькому колі, я знову мав рацію.
Спершу нашу увагу привернула якась метушня за завісою на ляльковій сцені. Ляльки почали рухатися якось ривками, а потім вони почали цілком по-дорослому матюкатися, після чого серед миготіння різноманітних персонажів з'явилася, П'яточкина Мимра, весело смикаючись і іноді пищачи. Народ, що дивився на виставу, досить спокійно, після появи нового персонажа, супроводжуваного добірним матом, пожвавився, загудів, а обурені матусі почали прикривати радісно регочучим дітям вуха. А в кінці над завісою з'явилася задоволена П'яточкина мордаха з все ще набряклим оком і блискучим зубом на тлі порожніх рожевих ясен.
— Ой, а там наша П'яточка виступає! — вигукнула Самі, вказавши на подружку, і після радісно зааплодувала в долоні.
Народ, побачивши усміхнену дитину, взагалі вибухнув реготом, супроводжуваним всілякими коментарями, і не всі з них були позитивними. Один огрядний чолов'яга, що стояв неподалік від нас, побачивши дівчинку, сплюнув на підлогу і кинув у натовп, ні до кого конкретно не звертаючись:
— Що за страхіття, ну і ну! Ляльки й то, привабливіші будуть за її огидну, опухлу пику.
— На себе подивися, виродку! – відразу розлютилася Самая', готова стрибнути на кривдника малої в обличчя.
— Но, но, пані! Я зараз поліцію покличу, дивись, розвелося всяких підозрілих особистостей, нормальним людям і відпочити ніде! — гучним голосом, щоб привернути загальну увагу, заголосив той.
Я відразу ж відтягнув розлючену дівчину подалі від виродка, при цьому примовляючи:
— Все, все, заспокойся, ми потім з ним розберемося, зараз головне забрати малу, поки знову чогось не накоїла.
— Тільки цього разу я буду з ним розбиратися! А то знову з'явиться ця противна мадам Суддя і знову забере тебе на якісь дурні громадські роботи.
— Звичайно, як скажеш, а зараз давай поквапимось, он, здається, виводять нашу актрису, щоб патрулю ще не здали.
І справді, з-за дощатої перегородки з'явився літній чоловік, який міцно схопив за тоненьку ручку і тягнув, незважаючи на опір і спроби вкусити свого кривдника, малявку, невідомо куди. Самая' тут же рвонула вперед і одним ударом кулака в обличчя завалила чоловіка на землю, після чого підхопила П'яточку і відбігла до мене за спину. Той або від удару, але швидше від несподіванки, впав на п'яту точку, хапаючись рукою за обличчя, де від удару тріснула губа і кров знатно залила підборіддя. І в ту ж хвилину, дядькові на підмогу, з-за тієї ж перегородки, вискочила немолода жінка, судячи з віку його дружина, а за нею молода парочка — миловидна дівчина, років двадцяти п'яти і молодий чоловік, високий, худорлявої статури, в круглих окулярах і кошлатою зачіскою. Вони допомогли чоловікові встати на ноги, і тут же скупчилися у нього за спиною, всі четверо втупивши в мене стривожені погляди, а може і не на мене, а на руків'я револьвера, яку я виставив на загальний огляд, закачавши майку. Так ми з хвилину пограли в оглядини, а потім я, широко посміхнувшись, витягнув золоту монету і простягнув чоловікові:
— Гарне видовище, малечі сподобалося, он дрібна навіть взяти участь захотіла!
— Може чаю? — запропонував він, невпевнено беручи монету.
— Дякую, але ні. Он народ чекає чергового дійства. А як каже моя мама, теж театралка, до речі: "Що б не сталося, і хто б не помер, вистава повинна тривати". Сподіваюся, без образ?
— Без образ. Але хто ти, шановний?
— Той, у кого немає мети, є тільки шлях.
Тихо-мирно, розібравшись з театралами, ми відійшли на безлюдну галявину, де я вишикував своє бідове сімейство за зростом і взявся до прочуханки:
— Так, а тепер слухайте мене. Зараз ми прямуємо до пристойного закладу, де в даний момент знаходиться безліч порядних сімейних пар з дітьми. Тому, Самі, як найдисциплінованіша і найорганізованіша, залишається стояти на місці, решта крок вперед.
П'яточка, дивлячись з-під лоба, невпевнено зробила один крок, але, побачивши, що Самая' не зрушила з місця, а ще й обурено фиркнувши, відвернула від мене голову, проробила ту ж процедуру. Я відразу підійшов впритул до дівчини і, дивлячись зверху вниз, промовив:
— Тобто, місіс Самая', як бити нещасних театралів, то ви перша, а як показати приклад дисциплінованості та хороших манер дівчаткам, то ви відвертаєте від мене своє гарненьке личко. Я так розумію?
— Тиран! — вигукнула дівчина, але зробила крок вперед.
П'яточка, побачивши такий облом від предмета наслідування, теж зробила крок вперед, ще й випрямивши спинку.
— А тепер слухайте мене, пані та... панночки! Тістечка руками не хапати, пальці в морозиво не сунути і, головне, голосно не чавкати й не прицмокувати. А ще нікому морди не бити без мого особистого дозволу. Останній пункт стосується вас, місіс "Надуті губки".
— Взагалі-то, правильно, не морди, а обличчя... — заперечила дівчина.
— Обличчя тим більше. Не вистачало ще, всією родиною вулиці міста підмітати, за хуліганство. Так, якщо всім, все зрозуміло, то дружно рухаємося ген у ту кав'ярню, де грає музика.
— Диктатор і узурпатор! Свободу вільним жінкам! — знову вигукнула Самая', проте прямуючи у вказаний бік.
— Самі, ти як найвідповідальніша людина в цій компашці, будь ласкава, приглядай за цією підозрілою особою, ніхто не знає, що вона може витворити наступного разу, а я візьму на себе дрібну. – довірливо узгодив я подальший план дій з дівчиною, але так, щоб усі чули. – Загалом, йдіть, займайте столик і замовляйте, що хочете, я зараз повернуся.
— Ти куди? – поцікавилася дівчина.
— У кімнату для хлопчиків!
Сказав і швидким кроком попрямував до цілі, але не в бік туалету, а назад до бродячого лялькового театру, де все ще тривала дія, і все ще стирчав пихатий виродок, який публічно обізвав мою П'яточку. Опинившись від нього в десятці метрів, увімкнув "Стелс" і кинувся прямо на нього. Удар ліктем під дих, після якого він починає гнутися від нестачі дихання, потім нижній аперкот, що відмикає йому світло. Потім я закидаю йому одну руку собі на спину і забираю за межі натовпу, де за пару секунд закінчується дія вміння. На нас практично ніхто не дивиться, але я все одно про всяк випадок примовляю:
— Що ж ти, друже, так набрався? Що твоїй карзі тепер говорити будемо?
Так я довів його до дерев, біля яких паслися стриножені конячки лялькарів, і де на одній з гілок висіла мотузка, яка мені приглянулася.
Через якийсь час я, весело підстрибуючи, підійшов до столика, що зайняли мої дівчата, і жваво поцікавився:
— Ну що, дівчата, що ви замовляли і де мої великі порції?
— Ми хотіли замовити тобі пару скоринок сухого і черствого хліба, але такого не виявилося в меню. Тому ми вибрали найдешевше тістечко, його зараз, напевно, збирають з різних залишків, і скоро повинні принести. – життєрадісно повідомила мені Самая', кокетливо облизуючи ложечку.
— Нічого страшного, поки несуть, я встигну з'їсти всі твої порції.
— Це за яким таким правом! – обурилася дівчина.
— За правом найсильнішого і нахабного!
— Сьогодні вже один такий отримав, що на ногах не встояв. Ти б краще, ніж гнобити бідну і беззахисну дівчину, пішов і розібрався з тим грубіяном, що твою П'яточку обзивав.
— Ти ж сама заборонила мені з ним зв'язуватися, щоб уникнути штрафних санкцій.
— Справжні чоловіки завжди вислухають жінку, але зроблять по-своєму! — пафосно продекламувала дівчина, повчально піднявши ложечку вгору.
У цей час від колеса огляду, яке знаходилося зовсім недалеко від обраного нами кафе, почали доноситися нелюдські крики.