Але й десятивідсоткова тримісячна знижка заощадить купу коштів, враховуючи мої щоденні витрати, адже вона йде на все — від сірників і до будматеріалів, включаючи їжу, снарягу, шмотки та інше. Тут ніби все зрівнюється, але в першому пункті урвати щось дорожче, ніж фіолетовий одяг, все-таки один до чотирьох, що вже немало. І, напевно, з цих двох пунктів я б все-таки вибрав спорядження.
Ну, це якби не існувало пункту три, де рада міста може надати мені послугу, еквівалентну двом тисячам золотих. Що можна з цього отримати? Ну, наприклад, організувати розкішне весілля в найкращому ресторані, з позолоченою каретою, запряженою четвіркою білосніжних коней, і тими самими апартаментами з басейном і кінотеатром, в яких я так і не побував. Але тут є маленька заковика — я так і не визначився з вибором нареченої. Моя б воля одружився б на обох. Але в цьому місті таке не проходить. Двоєженство під забороною, а жінки горді, норовливі й незалежні. Але ж весілля це тільки один з варіантів, а можна ж влаштувати в своїй квартирі капітальний ремонт, і, як радила тітонька Полі, добудувати ще одну кімнату, в розрахунку на майбутнє поповнення родини, та й для Васі закуток забабахати не вік же йому у нашої господині тертися, раз через мене у нього така тривала і глибока контузія, нехай зі мною й сидить. Тим більше з дурки він все одно втече. Але тут є один мінус, а чи не з'являться після смерті тітоньки (довгих років їй життя) якісь родички, та й попруть нас, як каже дядечко Ау: "Відсіль", і тю-тю плакали тоді мої вкладення. Але це ж я тільки почав припускати, а в житті мало що може статися, краще мати про запас таку фішку, як послугу від муніципалітету, та ще й на чималу суму. Так що вирішено, беремо третій варіант і поки залишаємо його про запас.
(СИСТЕМА) Ваш вибір зроблено. Здійснюйте різноманітні героїчні вчинки на благо міста, і ваші нагороди будуть ще більш цінними та унікальними!
А потім прийшла Сама́я з великим пакетом всіляких мікстур і еліксирів. Поставивши все це на стіл, ми для початку розсортували всі препарати згідно з рецептом, розбудили П'яточку і почали поїти, натирати, заливати її всією цією гидотою. Увечері забігла Баффі і наклала Мале заклинання зцілення, після чого мала практично перестала кашляти й поносити, хоча я на ніч все ж спорудив для неї пелюшку, задля внутрішнього спокою, так би мовити. На подив, пелюшка на дупі їй чомусь не сподобалася, на відміну від першого разу. Відразу ж, зробивши незадоволене обличчя, спробувала зняти тягар, довелося вдатися до суворого обличчя і кулака під ніс, тільки тоді лиса негідниця залишила "памперс" у спокої й ображено глянувши з-під лоба, схопила ротом пожовану Мимру і навкарачки, ніби пес, побігла до мене в кімнату, смішно вихляючи при цьому піднятим задом в пелюшці.
— У цьому немає нічого смішного, стрілку. — зауважила Сам, побачивши, як я посміхаюсь, дивлячись на малу що по собачому втікала. — Так не повинно бути. Ми повинні з нею частіше розмовляти, по новому привчати до людської поведінки, спілкуванню, та й пересуватися на ногах, а не ось так...
— А може вона так робить, тому що зрозуміла, що багато тварин набагато людяніші за більшість людей, і вибрала звички тих, хто кращий.
Спати нам з Сам довелося окремо, тому що П'яточка, отримавши свою мізерну порцію, невдоволено почмакала губами, але все одно більше нічого не отримавши, почала з люттю жувати бідну Мимру. Потім схопивши її ротом за руку, підозріло глянувши на мене, чи не дивлюсь в їхній бік, швидко запхала ту під подушку. Покрутившись навколо схованки й переконавшись, що лялька належним чином захована, сіла на зад, протяжно позіхнула, широко відкривши великий рот, так що я зміг на власні очі побачити всі три зуби, потім смачно прицмокуючи губами, діловито забралася до мене під пахву й хвилину покрутившись та повертівшись, влаштовуючись зручніше, ще раз позіхнувши, моментально заснула, рівномірно засопівши носиком-картопелькою. Сама́я тихо зайшовши до нас у кімнату, розчулено посміхнулася, побачивши, як затишно влаштувалася біля мене малючка, закинувши на живіт свою худеньку ніжку, на якій час від часу смішно ворушилися крихітні пальчики-горошинки. Намилувавшись нашою шедевральною парочкою, дівчина, спочатку поцілувавши мене, потім маленьку дитячу ніжку, махнувши на прощання рукою, пішла спати до себе, але на порозі дверей на мить повернувшись у мій бік так, щоб у розрізі халата на мить оголилася гладенька смаглява ніжка. Ну ось, тепер спробуй заснути. Ну смаглявочка... ще потрапиш мені в руки.
Ранок зустрів мене яскравими сонячними променями, що ледь проникали крізь нові фіранки, приємними запахами з кухні й не дуже приємними з моєї кімнати. Не гаючи часу на потягування, я одразу підхопився з ліжка й почав оглядати його в очікуванні з самого ранку побачити на ньому незапланований "подарунок". Але крім знятої пелюшки, на щастя, так нічого і не виявив. Зате, слідуючи своєму нюху, натрапив на задристану підлогу в самому кутку кімнати, біля шафи, і вже знаючи виконавця в обличчя, схопивши пелюшку, пішов займатися виховним процесом.
Брита наголо винуватиця ранкової підлості, сиділа навпочіпки біля Сама́й, що метушилася біля плити, і віддано заглядала їй у руки, широко роззявивши рот, з краю якого стікала слина. Одягнена була, природно, в одну тільки біленьку сорочечку без найменших ознак іншої пелюшки. Дівчина, не обертаючись, але бічним зором побачивши мою появу, радісно защебетала:
— Привіт, сонечко, йди швидко вмивайся і сідаймо їсти, я тут тобі таке приготувала! До речі, забігла Баффі, поставила на дитину ще одне Мале заклинання зцілення, потім оглянула її, сказала, що легені практично чисті, пара днів і буде як новенька, а я заодно напоїла іншими зіллями й мікстурами, жах як вередувала, ледве вмовила випити, довелося давати разом з їжею, сподіваюся діарея вже минула. До речі, це ти їй пелюшку зняв, а чому іншу не надів, і чому попу малявці так погано помив, чи знову змушував її саму себе мити. А ти бачив, що сліди від побоїв практично наполовину зменшилися, і це за одну ту ніч, прямо чудеса творять наші цілителі?
— Нічого, зараз нові з'являться!
Сама́й щось там перемішуючи та досипаючи щебетала, не замовкаючи, зовсім не бачачи мого виразу обличчя, зате його добре помітила та, кому треба, тому що моя поява з похмурим виглядом і тим предметом, який я заборонив самостійно знімати, викликала в нижній частині приміщення деякий шухер. Спочатку мала, як ні в чому не бувало, повернулося на звук у мій бік, відразу закривши заслинений рот, при цьому смішно висунувши великий передній зубчик на нижню губу, від чого її личко стало настільки кумедним, що я, не втримавшись, зафіксував це видовище на фото. Але потім, побачивши насуплений вираз обличчя і зняту пелюшку в руці, вискнувши, кинулася під стіл, де деякий час гримотіла, стільцями й тоненько дзявкотіла типу "іу-іу-іу", намагаючись знайти затишний сховок, але не знайшовши такого, зробила сміливу спробу на досить пристойній швидкості проскочити повз мене, при цьому тримаючись стіни, в бік кімнат, щоб вже там спробувати сховатися від справедливої відплати. Але куди їй з моєю спритністю. Капосниця була відразу ж схоплена за сорочечку і за неї ж піднята високо в повітря, при цьому від страху, не припиняючи свого бігу, але вже в повітрі смішно загрібаючи одночасно і руками, і ногами.
— Що сталося? Куди ти її поніс? — стурбовано "заквохкала" Сам, швидко витираючи руки кухонним рушником, щоб поспішити за нами.
— Привчати до людської поведінки, а ще багато розмовляти, а принагідно надерти вуха для кращого засвоєння матеріалу!
— Я нічого не розумію...
Але я вже увійшов до кімнати й попрямував до нещасливого кутка, побачивши який, мала почала ще відчайдушніше дзявкотіти. Поставивши негідницю на підлогу, повернувши обличчям до місця злочину, суворо запитав:
— Що це таке?
Стоїть зараза, мовчить, втиснувши голову в плечі, час від часу злякано поглядаючи на мене, склавши ручки на животі, та смикає пальчиками заслинену сорочку.
— Я тебе питаю, чого дивишся? Я навіщо, чорт забирай, купував усі ці простирадла, та з пелюшками возився, щоб ти мені, як псяча мама, в кутках гидила!
— У-у-у. — захлюпавши носом, вона вказала пальчиком на підсохле лайно.
— Я бачу, що у-у, ще й до біса, що з ним робитимемо?
Не витримав й схопивши за вушко несильно крутнувши для усвідомлення, підвів зовсім близько, та ще й нахилив для кращого ракурсу, щоб пройнялася. Пхинькання відразу перейшло в болісне шипіння, з перекошеною мордахою, при цьому мерзотниця ще й спробувала дряпатися, та гострі кігтики були ще вчора обстрижені і тепер не становили ніякої небезпеки, але все ж щоб не кортіло, ще раз крутнув нещасний хрящик, змусивши дівчинку вигнутися дугою й опустити руки. Тільки після цього відпустивши вухо, але притримуючи за сорочечку, повернувся до Сам, яка щойно вбігла в кімнату і почала з порога давати мені прочухана:
— Не смій їй нічого робити, маленька ледь почала приходити до тями після того, що сталося, до того ж ще перебуває в пригніченому стані, і з нею треба поводитися обережно, щоб остаточно не порушити нестабільну психіку. Якщо щось там зламала або порвала, нічого зашиємо, полагодимо, а ні — викинемо й купимо інше. Ах!.. Ти що, вже встиг їй вушко накрутити?.. Стрілку! Ти ненормальний?
— Так, мамцю!.. Досить даремно здіймати галас, все одно я зроблю як вважатиму за потрібне. Ти краще принеси відро з водою й ганчірку, будемо лагодити порване.
— Я знову тебе не розумію...
Довелося притягнути малу до себе, щоб вона не затуляла всієї картини своєї вранішньої оказії. А Сам, як тільки побачила свіжорозмацькану по підлозі світло-коричневу речовину з відповідним ароматом, несподівано гикнула й, схопившись за рот, побігла в бік туалету.
— І ця пішла гидити. Та що з вами всіма сьогодні відбувається. Невже Айболит сволота, замість Великого заклинання зцілення, пристріт на нас наклав. Якщо це так, він у мене все життя срати стоячи буде, не знімаючи при цьому штанів.
Поговоривши сам з собою, глянув на П'яточку, що притислася до стіни і з-під лоба зиркала на мене, нервово крутячи схрещеними пальчиками на руках.