Як би тобі пояснити, голова і хребет — це окремий контур зі своїм заклинанням, серце й вени інший, і те ж саме стосується сечостатевого відділення, — кажучи це, він мимоволі для наочності задер ніжки малючки, засвітивши худий зад.
І в цей час лунає коротке "пирх", тоненьке "хі-хі", і з-під задертих ніжок у лікаря з гучним рваним звуком вилітає рясний заряд рідких випорожнень, добряче обдриставши все обличчя й груди.
Я з гучно падаю на коліна, валюся на бік й трясуся в судомах, знемагаючи від реготу.
— Хороша дівчинка, вся в тата. — тільки й промовив док, витираючи рот шовковою накрохмаленою хустинкою.
Яка метушня тут утворилася, як же мої дівчата забігали навколо замацьканого дока, словами не передати. На ходу зняли з нього елегантний піджачок, і схопивши з обох боків за рукави сорочки потягли у ванну, але все ж дотримуючись певної дистанції. П'яточка теж вирішила допомогти йому, тому що, перевернувшись на живіт, та вихляючи задристаним задом, зробила спробу сповзти зі столу, але була вчасно перехоплена мною, не давши повністю натішитися її витівкою. Оскільки ванна виявилася зайнятою, я опинився перед дилемою, куди подіти обкакану скиглячу істоту, нічого не забруднивши. Не знайшовши хоч якогось прийнятного рішення, вирішив тим часом потримати на витягнутих руках, аж доки не звільниться ванна кімната. Вже знаючи, чим може закінчитися справа, про всяк випадок повернув обличчям до себе, хоча цілу вічність довелося слухати її чмакання й дивитися, як вона пильно винюхує щось навколо себе, напевно, вловивши запах пюре з каструлі на плиті.
Нарешті, привівши Айболита в більш-менш прийнятний стан, вивели з ванної, давши мені можливість занести туди малу, щоб вдруге за день мити їй зад. Цікаво, чи це за цим я так сумував, чи все-таки за чимось іншим. Доки, лаючись, робив свою справу, відмиваючи задоволену засранку, док, незважаючи на свій стан, виписав нам всіляких мікстур і еліксирів, після чого проінструктував Баффі щодо Малого заклинання зцілення і галантно поцілував Сама́й руку, від чого та прийшла в деяке збентеження, заквапився додому, в розташування кланового замку. Я ж, не зраджуючи своєму капосному характеру, не міг ось так просто проводити його без останнього напуття. Тому знову закутавши малу в рушник, поспішив вниз.
— Гей, док? — закричав я на всю вулицю прямо з ґанку, бо той уже сідав у свою карету. — А мікстуру від паразитів тобі теж брати, адже ти ж як-не-як теж контактував з пацієнткою, та ще й ближче, ніж усі інші разом узяті?
Той тільки скорчив незадоволену гримасу, швидко заскочив всередину, після чого екіпаж відразу ж рушив, поступово набираючи швидкість.
Баффі трохи посміялася над моїм жартом, сказавши, що ввечері обов'язково зайде, побігла до себе. Ну й ми з Сама́й потихеньку теж рушили до дому.
— Стрілку, скажи мені, чи є у тебе хоча б якісь мінімальні поняття про мораль і порядність? — відразу ж взялася за моє моральне виховання Сам, як тільки ми переступили поріг нашої квартири. — Не можна ж таким чином реагувати на невеликий казус, що стався з людиною під час робочого процесу, який, між іншим, трапився з нашої з тобою вини. Якби ти не напоїв дитину молоком, а я замість того, щоб відвертати від неї ніс, проконтролювала процес годування, нічого подібного б не сталося.
— Ну ти й завуалювала ситуацію, прямо як у книжці. А можна ще було ось так сказати: "Ну, людина трохи заплямувала свою репутацію, що ж над нею потішатися" або "Ця пацієнтка залишила незабутній слід у його житті"!
— Який же ти у мене дурник. — тільки й змогла сказати Сам, побачивши, що вчити мене життю, рівнозначно, як битися головою об цегляну стіну.
— Ну а що ти хотіла. Так, він чудово допоміг мені після важкого поранення, і зараз допомагає, не вимагаючи оплати, але всі його старання нівелюються його безпринципним приставанням до твоєї особи в моїй присутності. Нехай радіє, що ще по морді не отримав.
— А що такого він зробив поганого. Вихований самотній чоловік галантно поводився й робив компліменти, сподіваюся, все ще симпатичній розлученій жінці, яка проживає в статусі гувернантки у якогось системного Ееха, що в цьому протиприродного. Адже офіційно ми так і сприймаємося навколишнім оточенням, та й неофіційно недалеко втекли від цього статусу.
— Ні фіга, а хто тебе нещодавно на морозиво водив?
— Уті бозі мій, тобі що, гроші віддати?
— При чому тут гроші, просто це було побачення. А ще я тобі квіти подарував, а їх будь-кому не дарують.
— Чому не дарують, дарують.
— Гаразд, добре. Скажи сама, якими ти бачиш наші стосунки, як вони повинні виглядати у твоїх очах і очах навколишніх роззяв, щоб всім було зрозуміло, що ми пара. П'яточко, перестань псувати повітря, ти щойно й так своїм худим задом зіпсувала репутацію своєму лікарю.
— Фу, давай відкриємо вікно! — замахала руками Сам. — А ти поки занеси її в кімнату, аби не продуло ще більше. Я зараз туди суміш принесу, нехай з'їсть пару ложечок.
Пари ложечок їй було явно недостатньо. П'яточка зжерла все за пару секунд і почала далі голосно прицмокувати, вимогливо дивлячись на Сама́й і простягаючи руку до порожньої ложки. Але, побачивши, що годування закінчилося і добавки не передбачається, спочатку скорчила сльозливу мармизу, потім, мабуть, згадавши, у кого знаходиться на руках, невдоволено глянула в мій бік, брикнула ніжкою і, відвернувши від мене голову, за пару секунд засопіла носом, потихеньку занурюючись у глибокий сон, лише іноді перериваний гучним кашлем, який, до речі, став не таким жахливим.
— Давай, поки вона спить, я одягну на неї сорочечку, якраз підібрала потрібний розмір, а ти зроби з простирадла пелюшку, як раніше робив. Тому що, як тільки піде на одужання, дівчинці захочеться бігати як раніше, та й велика вже, щоб як немовля носити.
— Ти не ухиляйся від відповіді, кажи, що мені робити, одружитися з тобою чи для початку обписати в окрузі всі паркани написами типу: Еех + Сама́й= Кохання?
— Знаєш, мене б влаштували обидва варіанти в будь-якому порядку. Хоча один тхне хлоп'ячими пустощами, а іншого я, напевно, ще не скоро дочекаюся від тебе. Але хоча б, коли ми гуляємо або до когось приходимо в гості, тримай мене за руку, і, знайомлячись, кажи, що я твоя майбутня дружина або просто дівчина, і взагалі на людях, та й вдома теж, поводься як з коханою, а не як з випадковою знайомою, що несподівано опинилася одночасно з тобою в одному і тому ж місці.
— Я зрозумів тебе, моя смугляночка, іди-но до мене, я тебе зараз поцілую — по-справжньому, щоб не було ніяких сумнівів у моїх почуттях до тебе, а потім трохи потискаю для закріплення їх. — прошепотів я, тихо укладаючи дитину на ліжко.
— Тільки недовго, треба ще в аптеку забігти, там цілий список ліків, а ти простеж поки що, щоб П'яточка не обкакалась.
— Порадувала називається, ще й висловилася — простеж. Як за цим можна простежити, не в зад же їй заглядати прислуховуючись, чи не гуде поїзд у тунелі, тут одне з двох, вона або обгидить себе, або ні, це вже як пощастить.
— Все буде добре, головне, що ми потроху збираємося разом під одним дахом. Я сподіваюся, незабаром і моя Самі приєднається до нас, і ми знову дружною галасливою сім'єю вирушимо в парк на гойдалки.
На щастя, малявка батю не підвела, за цілу годину, поки Сама́й бігала за ліками, спало собі спокійно, тільки одного разу, напевно, побачивши поганий сон, здригнулася, вигнулося дугою й тоненько заскиглила, широко розплющивши перелякані очі. Але побачивши мене, що схилився над нею, притихла, посміхнулася, блиснувши переднім зубчиком, і спросоння, хитаючись немов п'яна, жваво вибравшись з рушника, залізла до мене на коліна, а там затишно влаштувавшись, згорнулася маленькою тремтячою грудочкою і схопивши мою руку поклала до себе на спинку та, так її й не відпускаючи, знову заснула.
— Спи спокійно, жабеня, ти вдома, і, якщо що, я завжди поруч.
Дзинь!
(СИСТЕМА) Рішуче ставши на захист життя, одного з найвеличніших витворів Всесвіту, піклуючись про нього, попри величезні труднощі та перешкоди, тим самим ви стаєте на бік добра й справедливості. СИСТЕМА вважає, що ви вчинили Велике діяння на благо міста. Відповідно до цього, вам надається одне з трьох (на вибір) заохочень від міського муніципалітету:
Повний комплект, стрілка (варіативно — від фіолетового до легендарного (сет)).
Тримісячна знижка в розмірі 10% на весь асортимент товарів (як системних, так і місцевих) у всіх крамницях, магазинах і ринках міста. Сума придбаного товару або групи товарів не повинна перевищувати 1000 золотих монет.
Один раз ви можете звернутися до міської муніципальної ради з проханням про послугу будь-якого профілю (крім тих, що несуть загрозу життю будь-яких живих істот (крім інфікованих), а також їх добробуту і душевній рівновазі). Вартість послуги не може перевищувати повноважень міського муніципалітету або 2000 золотих монет в грошовому еквіваленті.
Прохання, зробити ваш вибір протягом 24-х годин з моменту отримання повідомлення.
"Що це? Як це? За що таке?" …
Від несподіванки я ледь не підскочив, тим самим, трохи не впустивши кволу живу істоту на тверду підлогу, за що Система, напевно, забрала б всі подарунки назад. Виходить, не кинувши П'яточку напризволяще через її неосудність, я тим самим здійснив Велике діяння. Тільки чому на благо міста? Напевно, Система побачила, як влада міста "піклується" про своїх жителів, ледь не знищивши невинне життя, і зробила відповідні висновки. Тому, раз не можуть самі, нехай допомагають як можуть тим, хто може і хоче це робити. Ну що ж — справедливо. Ось тільки що вибрати — адже мені все подобається?
Взяти хоча б екіпірування. Навіть якщо випаде фіолетова, то повний набір це вже чималі гроші, та ще й з руками відірвуть, ну а вже взяти і трохи помріяти, що раптом пощастить і випаде легенда сет — на свій невеликий будиночок в будь-якому разі вистачить. Але це якщо помріяти, а в реальності на дев'яносто відсотків мої шанси відсвічують фіолетовим. Хоча, повторюся, золота за весь комплект можна отримати стільки, що може вистачити на одну легендарну річ з мого сету "Вітру", якщо, звичайно, зможу добути таку найближчим часом.