А ніч ви проведете в розкішних апартаментах з басейном, власним баром і залом для синематографа.
3)У ваше розпорядження буде надано особистий транспорт (двоколісний візок з одним конем), що перебуває на балансі міського муніципалітету і яким ви можете скористатися в будь-який час доби протягом пів року. Щоб активувати послугу, вам достатньо перейти за посиланням в меню, яке буде закріплено на вашій сторінці.
Прохання, зробити ваш вибір протягом 24-х годин з моменту отримання повідомлення.
(СИСТЕМА) Дякуємо за ваш вибір. Здійснюйте різноманітні героїчні діяння на благо міста, і ваші нагороди будуть ще більш цінними та унікальними!
Без п'ятнадцяти хвилин на шосту я обережно відчинив вхідні двері й навшпиньки прокрався повз апартаменти тітоньки, нібито нікого в неї не потурбувавши, і таким же чином минув скрипучі сходи. Нагорі біля своїх дверей я трохи постояв, прислухаючись, але абсолютну ранкову тишу поки не порушував жоден звук, тому вставивши ключ у замкову щілину, потихеньку відчинив замок і швидко зайшовши в кімнату також майже без звуку, зачинив її. Видихнувши, хотів було піти у ванну, щоб швидко прийняти душ і подрімати хоч пару годин, але тут з дитячої долинув голос Самай':
— Привіт, ти голодний? Будеш їсти? — вона стояла біля виходу з дитячої, в коротенькому халатику, підперши рукою правий бік, від чого одна частина халата відтягнулася назад, повністю оголивши розкішне стегно.
Я мимоволі ковтнув слину, побачивши таке видовище, та до того ж все ще перебуваючи на взводі, бо на минулому побаченні мені нічого так і не перепало. Оскільки ми з Анею навіть до розкішних апартаментів з басейном і кінотеатром не дісталися, про що я дуже шкодував, не те що до ліжка, де можна було б "побалуватись". Просто моя люба о четвертій годині ночі, до упаду натанцювавшись під акомпанемент особистого на той вечір оркестру, та надегустувавшись, найдорожчих і рідкісних вин — перетворилася на сплячу красуню, яку мені довелося під ранок везти додому, адреси якого я не знав, тому до кучі розбудив ще й Баффі, викликавши її по внутрішньому зв'язку. До речі, якби не люб'язний помічник директора того ресторану, де ми гуляли, мені б довелося нести дівчину додому на руках, тому, що о пів на п'яту ще ніхто з візників і не думав виїжджати. Так ось цей самий помічник люб'язно надав нам екіпаж, що належав ресторану — напевно, якраз для таких випадків, та ще й із кучером. Дісталися швидко, я подякував візнику, вручивши срібну монету на чай, і поніс свою дорогоцінну ношу до вхідних дверей її будинку. Там мені довелося посадити дівчину сидячи на поріг, щоб відшукати в її сумочці, повній всіляких дрібниць (був навіть короткоствольний револьвер), ключі від вхідних дверей, і від квартири. Як тільки знайшов, далі все пішло як по маслу, відкрив двері, зайшов, зачинив двері. Піднявшись на другий поверх, знову відкрив двері, зайшов, зачинив, і знайшовши широке дерев'яне ліжко, з красивими різьбленими спинками та застелене недешевою постільною білизною, акуратно поклав туди свою принцесу. Постояв, подумав і почав знімати з неї розкішну вечірню сукню, яку вона одягла вперше, почувши, в який заклад я її веду. Потім почав знімати з її маленьких ніжок, що пасували до сукні, такі ж витончені туфельки на високих підборах. Звільнивши ніжки від взуття, я поклав їх на ліжко і вкрив ковдрою. І що дивно, від усіх моїх маніпуляцій, дівчина так і не прокинулася, цікаво, якщо зараз стрельнути їй над вухом, прокинеться чи ні? Але експериментувати не наважився, а просто пройшовся по кімнаті, оглядаючись, заглянув у ванну, потоптався у вітальні, та й пішов додому, замислившись, як би знайти час і взятися за облаштування власного житла, хоч воно і не моє, а орендоване, але ж це не зупинило Аньку, у якої та ж ситуація, привести свою хату в належний вигляд, куди не соромно і високопоставлених гостей привести. Адже у неї особливо вільного часу і немає, на відміну від мене, служба є служба, але поглянь, заморочилася ж, а я все бігаю, шастаю без діла і начебто гроші є, а живу як у казармі. Ні, пора братися за розум, заплачу тітоньці за десять місяців наперед (ще два, платить міська скарбниця), так щоб мати рік у запасі і почну міняти інтер'єр, може навіть з ремонтом в рахунок проживання. Правда, невідомо, з чого почну, але то справа десята, поки треба вирішити найголовніше: повернути додому дівчаток і розібратися з лиходіями.
Перед тим, як покинути будинок Ані, я зняв з себе костюм, який перед походом до ресторану мене змусила купити дівчина, рішуче заявивши, що не дасть мені зганьбитися перед людьми, з'явившись в такому закладі в шортах і кедах. Кеди я так і не зняв, і сорочку з краваткою теж не купив. А от від піджака та штанів так і не вдалося відхреститися, але взяв системні, щоб можна було в віртуальний рюкзак ховати, типу треба терміново набути пристойного вигляду, хоп — дістав костюм, церемонія чи що там було пройшла — знову в бриджі переодягнувся. За все про все заплатив майже п'ятдесят золотих, тому що епік, та ще й з оцінками практично всі на захист, що давало мені в сукупності практично +250 балів до захисту і +33 бали до атаки. Там же в магазині накинув піджак на футболку, шорти правда довелося зняти, штани на них не налізли, ось так і пішов, правда Аня ще трохи поскиглила з приводу взуття й сорочки, але я рішуче залишив крамницю навіть не озираючись. Ну а після того, як уклав свою бідову капітаншу спати, знову переодягнувся у свій улюблений одяг.
І ось тепер стою і, ковтаючи слину, з жаданням дивлюся на смагляву красуню, що стоїть від мене в безпосередній близькості і так заманливо пропонує поїсти. Постоявши так секунди три, я кулею полетів у ванну, на ходу зриваючи з себе одяг й кидаючи його куди попало. Не пам'ятаю, скільки там мився, але, ледь позбувшись піни, нашвидкуруч витершись, так само стрімко вискочив назовні. Самай' все ще перебувала в коридорчику, правда, вже прямуючи на кухню, та не давши їй ступити більше й кроку, я як ураган підхопив дівчину, що скрикнула, на руки і, заскочивши в спальню, голосно грюкнув дверима.
— Ну сідай, мій друже Олександре, почувайся як вдома...
— Мені, будь ласка, чай з двома шматочками тортика!
— Але не забувай, що ти в гостях, — додав Степанов, дивлячись, як я, розвалившись у кріслі, перебуваючи у нього в кабінеті, підняв руку, вимагаючи десерт.
— І що, навіть чаю не вип'ємо?
— Знаєш, давай обійдемося, за ним треба йти в чіпок, а мені, чесно кажучи, лінь. Вчора цілий день набігався, ледве додому приплентався.
— Так давай я сходжу!
— І як це буде виглядати, стороння цивільна особа ходить собі по департаменту з чаєм, без супроводу. Та мені відразу три догани з занесенням впаяють за таке. Ось погодився б ти стати нашим позаштатним співробітником, тоді інша справа.
— Який же ти скнара Степанов, ось запрошу тебе в гості, скажу, щоб зі своєю їжею приходив.
— Нічого страшного, у мене дружина добре готує.
— А ще щоб зі своїм столом і стільцями.
— Ну це ти, братан, вже перегнув, зараз ще скажеш, щоб і з усім кухонним начинням, включаючи плиту заодно.
— Гаразд, кажи, чого кликав Степальман?
— А ось обзиватися за національною ознакою, щонайменше, негарно, а ще й не зовсім законно. Ти мені краще скажи, коли й за яких обставин ти познайомився з громадянином Атомом?
— Який він громадянин, він харя... гаразд, не буду за національною ознакою, скажу коротко — скотина він і... не хороша людина.
— Чому така реакція, що між вами сталося?
— Та нічого такого, просто я його дівку поцілував, правда ще не знаючи, що вона за сумісництвом ще й дружина цьому типу. Ну один із сокланів побачивши це, зняв на відео і виставив у групу. Ось його, тоді як накрило, так досі і не відпускає.
— І всього-то? Якось слабо віриться... і що, більше нічого?.. Він навіть морду тобі не начистив за таке?
— Е, Степанов. Ти повноваження то не перевищуй! Чого відразу морду... досить симпатичне обличчя, на відміну від твого, якого он навіть хлопчик-шестирічка злякався. Я, до речі, той момент на відео зняв, будеш обзиватися я його твоїм підлеглим скину, нехай оцінять.
— Я тобі скину! Я тебе зараз самого на п'ятнадцять діб скину в найтемнішу камеру за дискредитацію уповноваженої особи, яка перебуває при виконанні.
— Та годі, не лякайся ти так, нічого я нікому скидати не збирався, ти ж мені як-не-як а друг, хоч і скнара.
— Та годі, принесу вже тобі той чай, а ти давай-но з усіма подробицями опиши вашу зустріч, причини конфлікту...
— Та не було там ніякого конфлікту! Чисто для приколу поцілував Аеліту, це потрапило на відео, він побачив, заревнував. Справа, до речі, була під час прориву, на місці якого я вперше так недоречно й з'явився в цьому світі. Як то кажуть, з корабля на бал. Ось після бою вони трохи поцапалися й розійшлися, я ще подумав, а з чого це він мені мор... обличчя не начистив, я б зрозумів... звичайно, навіть чинив би опір для пристойності, скільки міг, хоча якщо брати за рівнями, то "міг би", не довго — до першого удару. Правда, наступного разу, коли я знову потрапив зі "спартанцями" на стіну, вони докопалися до мене, мовляв, хтось сказав, що я не просто так цілував Аеліту і ми приховуємо якусь таємницю. Ну я й наплів їм, що мовляв у попередньому житті вона була моєю дружиною, яка після невдалих пологів впала в кому і через відмирання головного мозку практично нічого з минулого не пам'ятає. І що у нас була настільки сильна взаємна любов, що я готовий по-новому домагатися своєї коханої, навіть якщо доведеться кинути виклик її новому чоловікові. Коротше, заради сміху навішав хлопцям лапші на вуха і забув, а ось він, мабуть, сприйняв все серйозно і вирішив по-тихому позбутися конкурента, та взяв і поплакав, своїй улюбленій тещі в спідничку, щоб та, скориставшись своїм службовим становищем, зробила моє життя в місті нестерпним.
— Так ти, виходить знав, що мадам Суддя є матір'ю його дружини, і що такий нездоровий інтерес до твоєї особи з її боку не випадковий.
— Нещодавно дізнався. Коли ходив до мадам судді на засідання ради, вимагати, щоб повернула малу, коли сам не зміг знайти.