По іншу сторону

Тетяна Булат

Сторінка 3 з 3

Думаю, взять всей семье. Очень красивый и знаковый для меня. У нас вышел ролик, как можно задонатить Украине, там несколько вариантов есть. Как только моя семья пересечет границу, я потом к себе на страницу в социальные сети выкину эту рекламу, опубликую как можно помогать Украине. Скорее всего, мне влепят уголовную статью, но меня это не особо волнует. Главное, что я не в России и моя семья не там! Если бы у меня не было семьи, я бы поехал воевать за Украину, в ЗСУ!

В моїх очах сльози. Сльози розуміння, що не все на нашій планеті ще втрачено! І поки такі люди (національність не важлива) будуть жити, поки і буде вона крутитися!

— Мій дорогенький. Можна я опублікую наші з тобою розмови й листування?

— Тетя Таня, я тебе доверяю. Делай, как считаешь правильным. Но, на всякий случай, смени мое имя и фамилию. Ведь в России моя фамилия, в принципе, не так часто и встречается, тем более, что я среди тех, кто против войны и кто высказывает это. Главное – верить в то, что в 2023 война закончится!

— Можу сказати лише те, що я люблю і пишаюся тобою.

— Мы вас тоже любим и скучаем. Крестная, мне очень стыдно перед Аней, твоей дочкой и моей сестрой. Моя страна забирает у нее все: будущее, молодость, силу, здоровье и жизнь… Извинись, если можешь, от меня перед ней, пожалуйста. Я боюсь, она меня даже слушать не станет. Мы все ответственны за то, что происходит в Украине, хотя прямо сейчас изменить внутри страны что-то невозможно. В общем, простите нас. Хотя за такое простить нельзя…

Сльози рікою полилися з моїх очей.

За місяці війни, ми навчилися бути жорсткішими. Навчилися приймати удари, дивлячись в обличчя. Навчилися не боятися і не плакати. А тут…

Людська щирість простого хлопця, який по інший бік країни, але в такій реальній картині того, що відбувається.

Та каяття буде! Буде розплата за кожну сльозину! За кожну краплину нашої крові, крові наших захисників без різниці у національності! За кожне втрачене життя! За покалічені долі дітей і їхніх батьків. За відкриті очі смерті у молодих 20-річних хлопців! За невимовний біль! Каяття буде!

І лише тоді оживе природа яскравими синьо-жовтими кольорами волі й щастя. Лише тоді свіжий вітер рознесе по всій Україні звістку – Слава Україні! І весь цивілізований світ відгукнеться: Героям Слава!

1 2 3