Посмертя. Книга друга. Посмертний рівень

Сергій Більцан

Сторінка 24 з 69

Поки порався на кухні, на зв'язок вийшла Аня й почала розпитувати, як мої справи та що я роблю. Розповів усе як є, ще раз згадавши Василя "по матері", від чого дівчина зайшлася сміхом, пригадавши прислів'я про скупого, який платить двічі. Ми ще трохи побалакали, а потім, побажавши одне одному доброї ночі, вийшли з чату.

Гарненько наївшись і приготувавши собі швидкий перекус на ранок (адже вставати доведеться досвіта), я, сидячи на стільці, почав чекати Баффі, тому що збирався йти приймати вечірній душ, але хотів, щоб вона як професіонал акуратно зняла з моїх подряпин пов'язки.

Дівчина прийшла пізно і, здається, трохи напідпитку, бо її щоки почервоніли, а очі підозріло блищали.

— Привіт, привіт, чому не спиш? Я трохи затрималася, сам повинен розуміти, туди-сюди, поки поговорили з дівчатами про те про се, і про завтрашній похід в тому числі. Ти не уявляєш, як вони зраділи, почувши, що ти йдеш з нами, особливо Саті. А ще я тобі дещо купила, хотіла було по відео зв'язку порадитися, але ти чомусь був зайнятий... Зізнавайся, з ким розмовляв? А-а знаю, напевно, зі своєю коханою Анечкою, а ще кажеш, що я займаю в твоєму серці особливе місце... Брехун!

— Звичайно ж займаєш, і ще яке, але мені здається, що ти трохи втомилася і тобі слід піти до себе спати, не забувай, що завтра вранці нам рано вставати.

— Ти що, виганяєш мене, ось тобі й людська вдячність, я розумієш бігаю по всіх магазинах, шукаю йому наручі, щоб руки свої бідові вберіг, а він мене на вулицю виштовхує. Забирай свій одяг, і грошей мені ніяких не треба, я не бідую, просто хочу до себе нормального людського ставлення. — З цими словами вона кинула на стіл шкіряні наручі з темно-коричневої шкіри та різними випуклостями й тисненням.

Сама ж дівчина навіть і не збираючись йти додому, а сівши на стілець, почала скаржитися на життя, на самотність, а заодно і на мене, який тільки морочить їй голову своїми вульгарними натяками, а в житті зустрічається з зовсім іншими дівчатами. Мені довелося з добрих півгодини вислуховувати її п'яні розмови, поки надміру влитий в організм алкоголь не став клонити дівчину в сон. Довелося, як і минулого разу, тягнути її до себе в спальню й, знявши верхній одяг, укладати в своє ліжко. І як минулого разу, усвідомивши, що її роздягає хлопець, сама зірвала з себе одяг, залишившись в одних мереживних трусиках, кинулася до мене, притисла до своїх шикарних грудей і впала спиною на ліжко, потягнувши за собою, а далі вигинаючись й стогнучи, почала цілувати в губи й обличчя, підставляючи під мої руки свої принади, при цьому пристрасно шепочучи, що я належу тільки їй і ніяким Аням і Самаям, вона мене не віддасть. А через хвилину, раптово відключилася, засопівши носом і однією рукою намагаючись намацати ковдру, щоб укритися. Ось же ж халепа, вдруге я опиняюся з цією в усіх відношеннях приємною дівчиною в одному ліжку, та ще й у напівроздягненому вигляді, і нічого з цього не виходить. Напевно, не судилося. Вкривши згорнуту калачиком цілительку своєю ковдрою, зітхнув і пішов у ванну, щоб самому зняти з себе чортові пов'язки. Порізи, як і обіцяв док, практично повністю загоїлися, залишивши тільки довгі сиві шрами, які, за словами того ж цілителя, незабаром теж повинні, затягнутися. Вимившись і почистивши зуби, вирішив глянути на наручі, які купила для мене дівчина.

(СИСТЕМА) "Наручі отруйного південного вітру" — Одяг, руки. Клас — стрілок. 39-й рівень. Фіолетовий. 300 одиниць міцності. Додатковий навик — ячейка з викидними ножами, обробленими отрутою чорної мамби (протиотрути не існує). Кількість лез — 10 шт. В залишку — 2 шт. Перезаряджання неможливе. Додаткові оцінки:

+25 бали до Захисту

+22 бали до Витривалості

+24 бали до Витривалості

Хм, ніколи не чув, щоб у не сетівському шмоті був додатковий навик, та ще й такий потужний з викидним отруйним ножем, до того ж без протиотрути. Зброя вбивць і злодіїв, а не стрілків, шкода тільки, що без можливості перезаряджання, якби у мене була така штука вчора вночі на даху, щурику на початку бою прийшов би капець. А так річ найзвичайнісінька, дійсно щоб тільки рану прикрити, хоча, з іншого боку, даремно я скаржуся, адже в бою кожна додаткова оцінка в плюс. Якби не Баффі, я б про таку річ, як наручі, ще невідомо коли б дізнався. Цікаво, скільки вона за них відвалила, сподіваюся, не напідпитку купляла, бо в такому стані її могли добряче надурити. Ну нічого, до ранку вже недовго залишилося, піду посплю, а завтра вранці все й дізнаємося. Але перед тим, як лягти, подумав і тихо зайшовши до сплячої дівчини, поставив поруч на стілець пляшку купленої води. Комусь зранку ох як хріново буде, навіть незважаючи на різні там зілля.

Прокинувся ледь почало сіріти. Глянув на годинник, без п'яти п'ять, топ клани вже починають потихеньку висуватися, значить і нам прийшов час попрацювати на благо міста і себе улюблених. Встав, пішов у ванну, справив потребу, вмився, поголився, загалом привів себе до ладу, після чого відправився на кухню, щоб з'їсти приготований з вечора сніданок. Поки їв, приміряв на себе наручі, покрутив кистями, ліктями, пробуючи, як вони сидять на руці і чи не будуть заважати при стрільбі. На подив, лягли як влиті, практично не відчуваючи ваги й зовсім не заважаючи тримати зброю, яку я спеціально витягнув, щоб приміряти. От чому я так легковажно ставлюся до серйозних речей, візьмися, сядь і прочитай ті чортові інструкції та правила, всього пів години часу, а скільки б корисного дізнався і почав користуватися з самого початку. А так майже півтора місяця на Террі і тільки тепер дізнаюся, що виявляється є такі штуки як наручі на стрілка, всілякі зілля й еліксири що лікують, так і підсилюють. Ні, треба терміново сідати за системне чтиво та подивитися, про що я ще не знаю, що могло б давно дати значне підсилення.

Доївши свій сніданок, пішов подивитися, як там Баффі, адже давно пора вже вставати, а з кімнати не доноситься ні звуку. Підійшовши до дверей, тихенько постукав... нульова реакція. Що ж, мадам любителька алкоголю, будемо діяти більш нещадно, і тут же наполегливо застукав у двері, ледь її не висадивши. Після чого увірвався в кімнату з диким криком:

— Баффі, підйом! На нас чекають великі справи!

Дівчина спала на спині, широко розкинувши руки, а ковдра тим часом сповзла майже до пояса, оголюючи її чудові груди. Я трохи постояв, милуючись красою, що відкрилася мені, але скільки не стій, а розбудити її якось треба, адже на влаштований мною галас вона лише мляво махнула рукою і навіть не відкриваючи очей продовжила спати. Ну і як в даній ситуації накажете вчинити, не водою ж мені її з відра поливати, як-не-як дівчина. Подумав, подумав, потім підійшов до ліжка, підтягнув ковдру, ховаючи симпатичні округлості, щоб, коли спляча красуня прокинеться, не вийшло конфузу. Сховавши все як треба, я почав трясти Баффі за плече, та так сильно, що у неї навіть голова почала смішно хитатися з боку в бік.

— Ну відчепіться, я ще трішки, буквально пів години...

— Баффі, якщо ти зараз же не прокинешся, то я стягну з тебе ковдру і буду дивитися на тебе голу, скільки захочу, а ще й фоток на пам'ять нароблю, де я, на тлі твоїх оголених грудей!

— Що? — її очі вмить розплющилися, а руки мимоволі схопилися за край ковдри, але усвідомивши, що продовження не буде, знову опустила повіки.

— Ні, це взагалі нахабство! — я довго не думаючи, закачав інший край ковдри і почав лоскотати дівчину за п'яти.

Вона тут же почала верещати, смикати ногами й викручуватися, як на сковороді, поки мало не впустила ковдру на підлогу, ризикуючи знову опинитися переді мною напівголою. Усвідомивши, що під ковдрою вона практично повністю гола, відразу зробивши серйозне обличчя, жваво підтягнула ноги під себе й, прийнявши сидяче положення, щільно закуталася в неї.

— А чому я гола, хто мене роздягав?

Я єхидно захихикав, багатозначно поглядаючи на ковдру, ніби маю рентгенівський зір і навіть так бачу її оголені частини. Вона миттю почервоніла і, прикусивши нижню губу, ледь не розплакалася.

— Блін, мені так соромно!

— Баффі, Баффі, ти давай зав'язуй з алкоголем, а то вчора такий концерт мені влаштувала: і вилаяла, що я не ціную тебе, ще й сцену ревнощів влаштувала, а в кінці кинувши в мене купленими наручами зірвала з себе одяг і спробувала зґвалтувати. Баф, ти дивись, я хоч і хлопець вольовий, але коли оголена дівчина притискає мене до своїх... Загалом можу не витримати й скористатися пропозицією. Потім нічого не хочу чути типу: "Як ми могли?", "Як тепер дивитися Ані в очі?", "Я вагітна!". Якщо таке трапиться, то вина за те, що сталося, цілком і повністю ляже на твої плечі.

— Невже я все це робила? Який сором! — вона навіть прикрила обличчя руками, не в спромозі "перетравити" почуте, потім ніби щось згадавши, вмить опустила руки і підозріло дивлячись на мене запитала. — А ти випадково не обманюєш мене, вигадуючи ці історії, адже я тебе знаю, ти відомий брехун.

— Лови відео, дай тільки гляну, щоб у загальний чат не пішло.

— Що? Відео? Зі мною п'яною і го... Зітри негайно! Я обіцяю більше так не напиватися, тільки видали без можливості відновити!

— Зараз! Там кадри з тобою голенькою, а їх я нізащо не видалю, де ти ще бачила дівчину з такими формами, ні, я залишу це відео собі на згадку.

— При можливості я покажу тобі ще раз свої... тільки видали — це відео, і заприсягнися Системою, що стер його начисто.

— Дивись, ловлю на слові. А тепер вставай і давай збиратися, твої дівчата, напевно, вже біля воріт чекають, а нам туди ще пиляти й пиляти.

— Нічого, зловимо візок, тільки ти не крути, а давай прямо зараз видаляй відео і присягай.

— Ну добре, добре, от ти зануда! Я, добрий Еех, клянусь Системою, що повністю й безповоротно видалив відео вчорашнього вечора, а саме всі моменти з присутністю п'яної Баффі.

— Гаразд, хоча "п'яна Баффі" міг і не говорити. Але все одно, нормально. Небес-а-а! Як же мені пити хочеться! Ти не міг би... ой, а що це в пляшці на стільці? Невже водичка, це ти приніс... як мило! — вона тут же схопила тару і, як стражденний пустельний мандрівник, присмокталася до води.

Я розсудливо вийшов, щоб дати дівчині одягнутися, а заодно і сам пішов перевірити зброю та перерахувати кількість патронів, хоча їх у мене й так поки було в достатній кількості, але треба ж було вбити час, поки сонна й похмільна Баффі збереться та приведе себе до ладу.

Тільки майже біля шостої ми змогли вийти з дому, під моє незадоволене бурчання, мовляв, ще раз перед походом хоч хтось із загону нажереться до втрати свідомості, мене більше можуть не кликати.

21 22 23 24 25 26 27