Крім безплатного миття, є послуги масажиста, перукаря, візажиста і манікюру, а також можна скористатися парною і басейном, але це платні послуги. Зате вони найдешевші в місті, і не поступаються за якістю.
— Ні, мені поки що просто помитися, і банне приладдя в оренду. — відмахнувся я від настирної банщиці.
— Дві мідні монети, будь ласка, і ось ключ від вашої шафки в роздягальні. Ви можете залишити зброю у мене, за цінне майно, яке ви залишите в шафці...
— Адміністрація закладу відповідальності не несе. Дякую, зрозумів.
А банщиця продовжила собі привітно посміхатися, як ні в чому не бувало. Схоже в цьому життю ніщо вже не може її збентежити або пройняти. І не таких типажів, бачила на своєму недовгому віку.
Зайшовши у роздягальню, кинув зброю та рушник у шафу, ключ повісив собі на шию. Він був спеціально прикріплений до досить міцної мотузки. Розумно.
Штани Сьоми, вже добряче остогидлі, без жалю викинув у сміттєвий бак, розташований біля дверей, і нарешті зайшов в душову залу.
Ну що тут казати, лазня як лазня, дерев'яні трапи під ногами, ряд з десятка душових стійок з перегородками в три стіни, оббитих пофарбованою бляхою. Потім наступний ряд — дерев'яні лавки з баліями. Знову ряд душових кабін, знову лавки, і так в кілька рядів. Не хила така собі лазня.
Напевно, година пік ще не настала, хоча після недавньої битви на стіні людей повинно було набігти що проштовхуватись. Але мені здається, напевно системні ходять у свої лазні-сауни, і сюди навідуються переважно місцеві. Але роботяги тільки-но почали прибирати вулиці біля стін і розбирати завали. Тож я був другим у залі, бо в третьому ряду хлюпався якийсь дідок. Про це можна було здогадатися і з сивої, намиленої маківки голови, що стирчала над стінкою, та підстаркуватого крехтіння.
Я відійшов трохи далі в середину і став під душ. Все те ж саме, що і в моєму попередньому житті, тільки версія трохи давнішня. Над моєю головою була кругла, завбільшки з людську голову, лійка, з маленькими отворами на довгій залізній трубі, що входила в підлогу. Два клапани, пофарбовані в червоний і синій кольори. Зливний отвір під ногами й дерев'яний трап над ним. Дешево і сердито.
Я відрегулював воду до потрібної температури, вичавив трохи рідини з пакетика з шампунем і почав намилювати голову. Дивно, але шампунь виявився не якимось ширпотребом, а досить якісним продуктом, він давав хорошу піну і мав приємний запах. Оскільки я стриг волосся майже наголо через часті тренування, щоб голова менше потіла, пакетика мені вистачило б й на чотири рази. Судячи з усього, він був розрахований також і на довге жіноче волосся, лазня ж то громадська. Хоча поки я йшов від стіни, бачив і багато чоловіків з довгим волоссям.
Потім добре намиленою мочалкою пройшовся по всьому тілу. Змив піну. І по новій. Я намагався не думати, що цією мочалкою міг користуватися хтось коростявий. Сподіваюся, банний дрес-код не дозволяв таким особистостям заходити в громадське місце. Що стосується мене, то використавши весь шампунь і витерши мило до кінця, я просто стояв під злегка гарячим душем, просто насолоджувалася чистою водою, при цьому пускаючи навколо себе клуби пари, як в парильні.
Добре! Настільки, що я навіть заплющив очі від задоволення. Перебуваючи в стані ейфорії, вирішив зайти в систему, перевірити... а точніше, познайомитися зі своїми характеристиками й навичками. І саме тоді, коли я намагався подумки активувати кнопку живлення, відчув чужий дотик до моєї руки... Від несподіванки, мало не підскочив!
Я розплющив очі, і як у казці, в клубах пари переді мною з'явилася оголена дівчина...
Ну, як дівчина... Обличчя і вузька талія – як у дівчини, але судячи з розвинених стегон, сідниць і грудей — молода жінка, мого віку або трохи молодше. Гарна-а-а. Навіть дуже. З довгим, злегка кучерявим волоссям, чорним як смола, що доходило майже до пояса. Кругле обличчя з правильними рисами обличчя і звабливими великими чорними очима. Фігура — повний відпад. Так, може у неї й була невелика зайва вага, але взагалі без будь-якого целюліту, все в потрібних місцях і в потрібній кількості, і лише підкреслюючи те, що вже й так було приголомшливо. Якщо це звичайна повія (а хто ще може приставати до незнайомого голого чоловіка в громадській лазні), то я в шоці! Які ж тоді тут дівчата з "вищої ліги", ескортниці чи елітні панночки за викликом...
Та як би там не було, я тут же прикрив причинне місце обома руками ще й мочалкою, за яку тут же незграбно схопився.
— Добродію! — промовила дівчина приємним грудним голосом. — Ви повинні мені допомогти. Я коли побачила, як ви йшли вулицею... Високий, сильний, впевнений у собі, тут же вискочила з дому й побігла за вами, (З якого б це дива... на багатого клієнта, я не схожий від слова — зовсім.). Ви той, кого я так довго чекала і сподіваюся, ви допоможете мені, та запевняю ніколи не пошкодуєте про це!
— Е-е, дамочко, а я точно той, хто вам потрібен, тут он стільки народу, можливо, ви помилилися, — і я показав на самотнього діда, який з цікавістю ставши навшпиньки, шпигував за нами.
— Ні! Я не помилилася! Просто я зараз перебуваю в такому розпачі... я пропадаю, допоможіть мені, заради богів, в яких віруєте!
— Грошей нема!
— Я не за гроші, якщо потрібно, то можу заплатити й сама, не багато, правда, але віддам все, що маю...
"Мене затягнуло в кошмарний психоделічний порно — світ", — подумав я. Переді мною в громадській лазні стоїть абсолютно оголена жінка, і просить… ні, навіть не просить, а благає про допомогу, і готова розплатитися аж останніми грошима. Цікаво, вона божевільна, чи дійсно в розпачі — чи розпач довів її до божевілля. Потрібно просто з'ясувати, чого вона хоче, тоді все стане зрозуміло... Можливо, дівчині просто потрібно потерти спинку.
— Е-е, дорогенька. Як тебе звати, до речі?
— Самая', — відповіла вона одразу.
Я вже збирався простягнути руку, щоб познайомитися, але відразу ж схаменувся і прикрився.
— Дорога Самая', що ти хочеш від мене, та ще й у такому місці?
— Я хочу від вас дитину! — занадто голосно вигукнула вона, я аж голову втягнув в плечі. – Пане ви не думайте, я не з тих дівчат, які пропонують себе за гроші. Повторюю — я готова сама вам заплатити. Мені потрібна тільки дитина. Якщо ви боїтеся поганих хвороб, то не варто, я заміжня, у мене є чоловік і я не повія.
— А від чоловіка що – діти не виходять?
-Ви не розумієте! Він місцевий. — сказавши це, вона залізла до мене в кабінку, і вийшло так що ми майже в притик притиснулися один до одного. – А мені потрібна дитина від системного.
— А що, інших системних в місті немає?
— Вони практично не заходять в наш район, а якщо і з'являються, то віддають перевагу молодим дівчатам, яких тут дуже багато. Допоможіть, а якщо вам не потрібні гроші, то я можу зробити для вас багато інших речей, все що забажаєте — вкрасти, обдурити або навіть...
— Тих, тих, тихо… зовсім здуріла! Думай що говориш, ще й на людях. — прошипів я на неї, оглядаючись довкола, чи бува, хто не підслуховує. — А краще, йди-но геть, а то я зараз гукну адміністратора!
Уявіть ситуацію — разом з вами в душі, майже обійнявшись, знаходиться ну дуже красива дівчина, а ви молоді й здорові, але після таких її розмов... я став не збуджуватися, а боятися. Якось навіть стало моторошно. Та ну її, краще не зв'язуватися, потім клопоту не оберуся.
— Пане! Пане! Просто скажіть мені, що вам потрібно... Я все ще гарна, ви отримаєте невимовне задоволення, і я відразу ж зникну з вашого життя. Ви ніколи не почуєте про мене, і я ніколи не дорікну вам цією дитиною!
Та що ж ти причепилася зі своїм морем, невимовної насолоди. Де?... На дерев'яних дошках, впираючись у хистку бляшанку – це, ще те море. Дешевий перепіхон. А що стосується хвороб, бреше напевно. Щоб потім за отаке дешеве миття не отримати дороге лікування у місцевого венеролога. Нє-є, хай валить.
— Красуне, ще раз повторюю... нічим не можу тобі допомогти, точніше, можу, але не хочу вплутуватися у твої сумнівні авантюри. Так що повертай свою гарну дупку і забирайся звідси.
— Але ж ви не розумієте! Лише з глибокого розпачу я зважилася на таку ганьбу. Я горда жінка... але я стану перед вами на коліна, якщо потрібно...
— Адміністрато-о-р! – закричав я. – Тут якась дівчина заблукала, і не може знайти вихід. Допоможіть їй будь ласка!
Жінка, опустивши голову і прикривши обличчя руками, розвернулася і повільно пішла до виходу. Ще та актриса.
Я видихнув з полегшенням, і відразу ж включив холодний душ — треба заспокоїтися і прийти до тями. Оце так пригода... розкажи комусь, що в лазні мене спокушала абсолютно гола модель з глянцевих журналів, на кшталт "Міс Латиноамериканка", а я їй відмовив, з мене б сміялися, плювалися, освистували й закидували б всім, що потрапляло під руку. А потім живим залили бетоном і написали на ньому: "Тут лежить дебіл". Але я ніколи нікому не розповім про цей випадок, ця таємниця помре разом зі мною. Я подивився вниз під мочалку... там зі мною принципово не погоджувалися. Але ж я тут головний! Відігнав – значить так треба!
Але потім мене почали мучити невиразні сумніви... невже "знизу" прийшли. Я згадав її слова про гроші. І скільки ж цікаво вона реально може заплатити? Раптом, хоча б половина суми потрібної мені, та хай навіть третину це вже буде непогано, менше зичити доведеться. Так вона ще й сказала, що може вкрасти... Ні, штовхати її до скоєння злочину, я не буду. Навіщо тоді їй та дитина у в'язниці? Але й гроші мені конче потрібні саме зараз. Хоча існує ще така можливість, що, говорячи про гроші, вона мала на увазі срібло. Та не спитаю — не буду знати.
Правда, гризли сумнів морального аспекту. Вона заміжня, а це означає, що мені доведеться незнайомому чоловікові роги наставити — а може в житті він виявиться нормальним мужиком, якому просто не поталанило, народитися "системним", ну або з дружиною не поперло, якій потрібна дитина від таких. До речі, чому саме – від системного, що особливого в тих дітях і чим вони відрізняються від місцевих. Але з іншого боку, якщо Самая' переступила через себе і поправши свою жіночу гордість, готова була абсолютно оголеною стояти на колінах, принижуючи себе перед незнайомцем, то можливо що це для неї дійсно питання життя і смерті.