Літературний рід: Ліро-епос.
Жанр: Байка.
Напрям, течія: Символізм, романтизм.
Вид лірики: Філософська.
Віршовий розмір: Чотиристопний ямб з пірихієм (UU); в рядку повних чотири стопи, закономірність – ненаголошений склад чергується наголошеним (U_):
Я кá по гá на, — Мý ха кá же, —
На свí ті дó лень ка тво я́:
Ра нéнь ко встá не, пí зно ля́ же...
Ме нí б о тáк — змар нí ла б я́,
Римування: Здебільшого перехресне (АБАБ), але є і паралельне / суміжне (ААББ), як-от в рядках "За тиждень би головоньку схилила / Моє життя, голубко мила", кільцеве (АББА) – рядки "Ніколи не втеряю я / І їм, і ласую доволі / Не те що клопоти у полі / І праця бідная твоя!" та терцетне римування (ААБ) – рядки "Нехай ся байка мухам буде / Щоб не сказали часом люде / Що надокучив їм".
Рими точні: ледащиця – подивиться, садок – голосок, красолі – на волі, про те – цвіте, поглядає – гойдає, садку – яку, близенько – ненько, їй – мерщій, сидіти – летіти, Бджола – села, каже – ляже, твоя – я, схилила – мила, слід – обід, родини – години, я – твоя, доволі – у полі, сказала – чувала, так – всяк, поткнешся – доторкнешся, скрізь – лізь, Муха – слуха, почуть – проженуть, кватирку – дірку, усім – їм, буде – люде.
Строфа: Написано довільним, байковим віршем з різною кількістю та різноманітністю строф, що створює враження невимушеної жвавої розповіді.
Провідний мотив, мотиви:
- Протиставлення лінощів (Муха) та працьовитості (Бджола).
- Вибір життєвого шляху: працювати чесно чи шукати легких шляхів?
- Проблема паразитизму (Муха користується плодами чужої праці, але не приносить користі).
- Легковажність і безвідповідальність.
Тема: Розповідь про Муху та Бджолу, які мали зовсім різні погляди на життя.
Ідея:
- Уславлення працелюбності, творчого натхнення, вміння раціонально використовувати час.
- Засудження байдикування.
Композиція і сюжет:
Розповідь:
Вступ: знайомство з Мухою, що відпочиває на квітці та мріє про легке життя.
Основна частина: зустріч Мухи та Бджоли, їхня розмова про значення праці: аргументи Мухи на користь ледачого способу життя та пояснення Бджоли, чому таке життя ганебне.
Закінчення: Муха все одно чинитиме так, як забажає.
Мораль: хто живе за кошт інших, не має поваги й гідності, хай навіть сам у цьому не зізнається.
Художньо-стильові особливості:
- Байка побудована у формі динамічного діалогу персонажів.
- Твір належить до жанру дидактичної літератури, в якому разом із короткою розповідною частиною, що подібна до казки, сформульовано моральний висновок.
- Попри епічність ‒ наявність сюжету, героїв, твір водночас має елементи лірики (опис природи, емоцій персонажів) та драми (конфлікт між Мухою та Бджолою).
- Алегорія (перенесення рис характеру людей в образи комах) як головний інструмент художньої виразності.
- Живе народне мовлення, емоційно-забарвлена лексика ‒ легкість і доступність викладу.
Художні засоби, стилістичні фігури:
- Епітети: "Муха-ледащиця", "погана доленька", "гарная година", "праця бідная".
- Метафори: "як то гарно жить на волі, коли усе цвіте", "Мені б отак — змарніла б я, / За тиждень би головоньку схилила", "моє життя — талан як слід", "Такої гарної години / Ніколи не втеряю я", "дурень дурня слуха".
- Уособлення: "Муха майнула у садок, на квіти подивиться; примостилась на красолі та й думає…; сидить, спесиво поглядає, що робиться в садку; побачила Бджолу, привітала її; їсть і ласує доволі", "Вітрець тихесенько гойдає", "Бджола одвітує, що їй ніколи сидіти та час до пасіки летіти; чувала, що Муху зневажає всяк".
- Персоніфікація: і Муха, і Бджола поводяться як люди, втілюючи певні риси характеру.
- Порівняння: "…гойдає, мов панночку яку".
- Повтори: "дурень дурня…".
- Риторичні оклики: "Добридень!", "І праця бідная твоя!", "Стару новинку, — каже Муха, — Десь довелось тобі почуть!..", "Велике діло — проженуть!", "І зась усім!"
- Риторичні звертання: "Оддиш хоч трохи, моя ненько", "Моє життя, голубко мила".
- Антитеза: Муха з її світоглядом і способом життя протиставлена Бджолі; "Раненько встане, пізно ляже", "Не можна в двері — я в кватирку".
- Алегорія: комахи як втілення двох типів людей – тих, хто творить, і тих, хто живе чужим коштом.
- Іронія у зображенні Мухи, яка себе хвалить, але при цьому є об'єктом зневаги.
- Інверсія: "ніколи мені сидіти", "одвітує Бджола", "не втеряю я", "не сказали часом люде".
- Зменшенно-пестливі слова: голосок, садок, тихесенько, доленька, голубонько, весіллячко, новинка.
- Асонанс [а], [о], [і] та алітерація [с], [п], [м], [л], [к].
Герої байки: Муха, Бджола, автор.
Образи та символічні образи:
- Бджола ‒ працьовита, сумлінна, порядна, скромна та чесна.