Літературний рід: Лірика.
Жанр: Вірш-притча.
Напрям, течія: Модернізм, символізм.
Рік написання: 1979.
Вид лірики: Філософська, пейзажна.
Тематика: Дитяча казкова поезія.
Віршовий розмір: Ямб; різна кількість стоп в рядках (три – п'ять), закономірність – ненаголошений склад чергується наголошеним (U_).
Бу лá зи мá. І шóв зе лé ний снíг.
За нúм — ро жé вий. Пó тім — фі ал кó вий.
І рá птом про трю хú кав на ко нí
Ді дýсь Мо рóз. І за гу бúв під кó ву.
Римування: Перехресне (АБАБ).
Рими точні: сніг – коні, фіалковий – підкову, таким – літаки, лежала – дрижали, світи – роти, збулося – досі, сніг – дні, фіалковий – підкова, чемодан – шкода, поїду – діду, став – роззяв, пада – спати.
Строфа: Вірш складається з шести строф по чотири рядки в кожній.
Вид строфи: Чотиривірш (катрен).
Провідний мотив, мотиви:
- Прагнення новорічного дива.
- Вміння помічати чарівне у повсякденному.
- Питання вибору "своє / чуже".
- Удача і відповідальність ― чи здатні ми віддати щось цінне іншим задля більшої користі?
- Вплив ілюзій на масову свідомість.
Тема: Зображення ліричної героїні твору, яка знайшла золоту підкову, що здійснює бажання і мрії.
Ідея: Усвідомлення того, не можна бути щасливим чужим коштом.
Основна думка: казка не триває вічно, тому людина має вміти повертатися до реальності, пам'ятаючи важливі уроки та зберігаючи тепло в серці.
Композиція:
- Експозиція: "Була зима. Ішов зелений сніг…".
- Зав'язка: "Дідусь Мороз…загубив підкову… не просту. А золоту… аж розгубились в небі літаки".
- Кульмінація: "А я знайшла. Сказала їй: — Світи тут, на вікні. Щоб все мені збулося! — Зійшлися і роззявили роти сімсот роззяв".
- Розв'язка: "покладу підкову в чемодан…віддам підкову Діду…Роти закрили всі сімсот роззяв. І розійшлись… І полягали спати".
Художньо-стильові особливості:
- Поєднанням буденного й фантастичного, розповідь, що нагадує сон, як ознаки сюрреалізму.
- Яскрава колірна палітра візуальних образів.
- Переосмислення традиційних символів; наприклад, підкова у творі ‒ це предмет сили, впливу на інших.
Художні засоби, стилістичні фігури:
- Епітети: зелений, рожевий, фіалковий сніг; золота підкова, сніг легкий і рівний.
- Метафори: "Ішов зелений сніг. За ним…", "Дід Мороз протрюхикав на коні", "серпиком лежала підкова".
- Уособлення: "розгубились в небі літаки, кричали, крильцями дрижали", "світився то зелений сніг, то голубий, то ніжно-фіалковий", "зачарувала їх моя підкова", "сніг звичайним став".
- Порівняння: "Таким, на місяць схожим, серпиком лежала (підкова)"
- Риторичні оклики: "Мама!", "Щоб все мені збулося!".
- Антитеза: "…підкову. Та не просту, а золоту".
- Анафора (єдинопочаток): "І раптом…", "І розійшлись... І полягали спати".
- Повтори: "…пада, пада, пада..." ‒ підкреслює монотонність.
- Гіпербола: "аж розгубились в небі літаки, кричали: "Мама!"", "сімсот роззяв" ‒ гротескове, іронічне перебільшення.
- Тавтологія: "роззявили роти сімсот роззяв".
- Інверсія: "була зима", "ішов сніг", "протрюхикав Дід Мороз", "розгубились літаки", "зійшлися і роззявили роти сімсот роззяв", "світився сніг", "вони стояли вперто", "зачарувала підкова", "куплю я шубу", "роти закрили всі сімсот роззяв".
- Алітерація [р], [т], [к], [c], [п]: ("протрюхикав на коні", "сімсот роззяв.