Ірина Жиленко — Жар-птиця (аналіз, паспорт твору)

Аналіз твору

Літературний рід: Лірика.

Жанр: Ліричний вірш-казка.

Напрям, течія: Модернізм, символізм.

Рік написання: 1985.

Тематика: Дитяча література.

Віршовий розмір: Змішаний; спочатку амфібрахій ‒ ненаголошений склад чергується наголошеним та ненаголошеним (U_U):

 

І  я́к  во но  трá пи лось   —   хтó  йо го  знá   

та  тíль ки  двер ця́т  не  зам кнý ла  во нá.

 

Далі ямб з пірихієм, закономірність – ненаголошений склад чергується наголошеним:

 

Вже   трé тій  дéнь  —  не мá  Жар-птú ці.

Дивіться також

І  лю́ дям  по сму тнí ли  лú ця.

 

Римування: Змішане; у творі наявне перехресне (АБАБ), суміжне або паралельне (ААББ), а також потрійне (ААА), (уривки "І вся вороняча орава…тільки в клітці!"") римування.

Рими точні: чарівниця – Жар-птицю, родзинками – намистинками, зна – вона, Жар-птиця – столиця, вільно – мультфільмі, лиця – Жар-птиці, ґава – кульгава, павою – яскрава, орава – стрекотняву – яскррава, птицю – годиться – клітці, Жар-птиці – лиця, нема – зима, екзотична – незвична, трішки – ліжку, родзинки – "Мурзилку", справи – ґавам, вона – нам.

Строфа: Твір написано вільним байковим віршом; наявні катрени (чотиривірші) та два терцети (тривірші) ‒ уривки "І вся вороняча орава…"Вона яскра-яскра-яскррава!" і "Таку чужу нескромну птицю…тільки в клітці!"".


Провідний мотив, мотиви:

  •      Зіткнення особистості (Жар-птиця) із сірістю, посередністю (ґава, ворони).
  •      Краса й натхнення здатні змінити світ.
  •      Засудження заздрості, консерватизму, соціальної критики, спрямованої на новаторство та яскравість.
  •      Тільки вільні можуть дарувати щастя (прекрасне неможливо утримати в клітці).
  •      Тимчасовість щастя і тепла, яке приходить раптово й так само раптово зникає.
  •      Перемога добра над злом.

Тема: Зображення Жар-птиці, яка вирвалася із клітки на волю та освітила все навколо, прикрасивши життя людей.

Ідея: Заклик бути добрими та життєрадісними; кожна людина здатна нести світло, але не всі готові його прийняти.

Основна думка: не бійтеся бути яскравими, мрійте, сприймайте світ кольорово та діліться радістю з іншими.

Композиція:

  • Експозиція: "І як воно трапилось — хто його зна, — …Рвонулась на волю чудесна Жар-птиця, і враз освітилась казково столиця".
  •   Зав'язка: "Дорослим і дітям яснішали лиця, тільки ота трьохсотлітня ґава знайшла Жар-птицю непристойно яскравою".
  • Кульмінація: "птаха екзотична, південна, до снігів незвична. Ну, от і простудилась трішки, Лежить вона терпляче в ліжку, п'є молоко".
  •    Розв'язка: "І скоро знов злетить вона на злість лихим, кульгавим ґавам, на новорічну радість нам!".

Художньо-стильові особливості:

  •     У творі поєднано фантастичний мотив із глибоко іронічним соціальним підтекстом і морально-філософською проблематикою.
  •       Простота й образність мови робить твір доступним для широкого кола читачів.
  •       Серед художніх засобів варто відзначити персоніфікації та риторичні оклики, що уподібнюють героїв до людей, аби кожен відчув та зрозумів паралелі з реальністю, до якої відсилає авторка.

Художні засоби, стилістичні фігури:

  •     Епітети: "золота чудесна Жар-птиця", "очима-намистинками", "летіла все вище, так гарно, так вільно", "найзолотіший найкращий мультфільм", "трьохсотлітня старезна кульгава ґава", "непристойно яскрава", "вороняча орава", "люту стрекотняву", "вона яскра-яскра-яскррава", "чужу нескромну птицю", "птаха екзотична, південна", "лежить терпляче", "лихим, кульгавим ґавам", "новорічна радість".
  •      Метафори (уособлення): "Рвонулась на волю чудесна Жар-птиця", "летіла так гарно, так вільно", "освітилась казково столиця", "Дорослим і дітям яснішали лиця", "ґава знайшла Жар-птицю непристойно яскравою", "вся вороняча орава зчинила люту стрекотняву", "людям посмутніли лиця", "пішли на лад у неї справи".
  •      Персоніфікація: жар-птиця простудилася, лежить терпляче в ліжку, п'є молоко, клює родзинки, читає.
  •       Порівняння: "як в найзолотішім, найкращім мультфільмі"
  •       Протиставлення: Жар-птиця (добро, життєлюбство) ↔ ґава (зло, ненависть).
  •      Алегорія: Жар-птиця символізує митця, нове світле явище, тоді як ґава ‒ застаріле уявлення про світ, що боїться змін.
  •       Іронія: у зображенні ґави, яка себе вважає "Павою" — очевидне глузування з тих, хто вдає з себе більше, ніж є.
  •      Повтор: "яскра-яскра-яскррава" ‒ імітація крику ворони, посилення негативного ставлення.
  •       Риторичні оклики: "Як хороше жити під сонцем Жар-птиці!", "Вона яскра-яскра-яскррава!", "Таку чужу нескромну птицю тримать годиться тільки в клітці!", "І скоро знов злетить вона на злість лихим, кульгавим ґавам, на новорічну радість нам!".
  •       Риторичне запитання: "Її нема, бо — розумієте? — зима.".
  •       Гіпербола: "трьохсотлітня ґава".

1 2

Аналіз інших творів Ірини Жиленко:


Дивіться також: