Літературний рід: Лірика.
Жанр: Ліричний вірш із казковими мотивами.
Напрям, течія: Модернізм.
Рік написання: 1985.
Тематика: Дитяча поезія.
Віршовий розмір: Тристопний амфібрахій; в рядку повних три стопи, закономірність – ненаголошений склад чергується наголошеним і ненаголошеним (U_U).
І тý па, і пля́ мка в ку тó чку,
і дзвó нить в бу фé тні ши бкú.
І в дó вгі за снí же ні нó чі
на шí пту є дí тям каз кú.
Римування: Перехресне (АБАБ).
Рими точні: домі – знайомий, давно – гном, хлоп'ям – "Ай-яй!", дівчатком – шоколадки, гачок – ковпачок, сервізи – різних, пить – спить, гостинці – скриньці, манер – тепер, фарфору – сором, хоча – чай, троянду – музикантом, третє – буфеті, завжди – шарудить, куточку – ночі, шибки – казки.
Строфа: Вірш складається з восьми строф по чотири рядки в кожній.
Вид строфи: Чотиривірш (катрен).
Провідний мотив, мотиви:
- Фантастичне у звичайних речах ‒ навіть у повсякденному житті можна знайти щось цікаве.
- Збереження сімейних традицій та спадкоємності.
- Важливість виховання для духовного розвитку людини (маркіза з фарфору).
- Доброта та взаємоповага.
Тема: Зображення старенького гнома, який, за уявленням ліричного героя, живе у буфеті.
Ідея:Заклик берегти старі речі, як сімейні реліквії, дослухаючись до їхнього голосу, пронесеного крізь роки.
Основна думка: дитинство – це особливий час, коли кожна людина вірить у магію, навіть у доброго гнома, що "нашіптує … казки".
Художньо-стильові особливості:
- М'яка інтонація передає теплий і радісний настрій.
- У творі фантастичне гармонійно інтегроване у побутове (риса магічного реалізму): з одного боку, гном у буфеті ‒ це дитячі вигадки, а з іншого образи, що викликають ностальгію.
- Особливий акцент зроблено на звуках і рухах: "…бормоче, зітха, шарудить. І тупа, і плямка в куточку, і дзвонить в буфетні шибки"; це додає відчуття реальності, немов гном дійсно існує.
- Поєднання простоти мотивів з колоритним персонажем та вміло підібраними художніми засобами, зокрема персоніфікацією, робить вірш дуже яскравим.
Художні засоби, стилістичні фігури:
- Епітети: "старий буфет", "добрий знайомий", "старенький буфетний гном", "м'ятні гостинці", "стара музикальна скринька", "чемні манери", "цвіркун-музикант", "довгі засніжені ночі".
- Метафори: "золотить на свята сервізи", "багріє його ковпачок за склом серед вазочок різних", "так солодко спить", "втягніть у петлицю троянду" ‒ натяк на шляхетність.
- Уособлення: гном живе, любить пить какао та смоктати цукерки, знав дідуся та маму, спить, клопочеться, бормоче, зітха, шарудить, тупає, плямкає, дзвонить в буфетні шибки, нашіптує казки дітям; "Сказала маркіза: — Тепер дружити із вами не сором…прошу до мене на чай"
- Гіпербола: "Століття, і друге, і третє".
- Риторичні оклики: "Ай-яй!", ".. прислухайся!".
- Риторичне запитання: "— чуєш?".
- Перелічення: "бормоче, зітха, шарудить".
- Антитеза: "гукав пустунам: "Ай-яй!", слухняним давав шоколадки.".
- Анафора (єдинопочаток): "І тупа, і плямка в куточку, / і дзвонить в буфетні шибки. / І в довгі засніжені ночі…".
- Інверсія: "живе мій знайомий", "багріє ковпачок", "любить какао пить", "навчився він чемних манер", "сказала маркіза", "клопочеться гном".
- Асонанс [а], [і], [о] та алітерація [г], [с], [ш], [т].
Образи та символічні образи:
- Ліричний герой ‒ дитина, яка вірить, що в креденсі живе справжній гном.
- Гном є давнім мешканцем буфету, незмінним хранителем історії родини, домашнього затишку й тепла. Він доброзичливий, чемний, вміє підтримувати дружні стосунки, ввічливий, хазяйновитий, справедливий та милий ‒ полюбляє смачно поїсти та солодко поспати.
- Буфет ‒ осередок не лише предметів побуту, але й родинних спогадів; затишний куточок, де панує спокій і злагода.
- Какао, м'ятні гостинці ‒ маленькі, але важливі радощі життя.
- Маркіза з фарфору ‒ символ вишуканості й культури.
- Старі речі (сервізи, фарфорова маркіза, музична скринька) ‒ пам'ять про минуле, зв'язок поколінь.
Примітки та корисна інформація
Твір увійшов до збірки "Казки буфетного гнома" 1985 р.