Літературний рід: Лірика.
Жанр: Ліричний вірш.
Рік написання: 1961, 3 вересня
Напрям, течія: Модернізм.
Вид лірики: Інтимна (любовна), філософська.
Віршовий розмір: Чотиристопний ямб; в рядку повних чотири стопи, закономірність – ненаголошений склад чергується наголошеним (U_).
Я íз на дíй бу дý ю чó вен,
І вжé не мóв би нá я вý
З то бó ю, нíж ний, срíб но мó вен,
По мó рю рá до сті пли вý.
Римування: Перехресне (АБАБ).
Рими точні: човен – срібномовен, наяву – пливу, хвилі – силі, мох – удвох, прозорий – неозорий, пісні – мені, безкрає – маю, перепливу – наяву.
Строфа: Вірш складається з чотирьох строф по чотири рядки в кожній.
Вид строфи: Чотиривірш (катрен).
Провідний мотив, мотиви:
- Кохання як джерело духовної втіхи, надії, натхнення.
- Сила мрії, що перетворює дійсність, наповнюючи життя змістом.
- Сумнів та невпевненість, які часто супроводжують людину.
- Єдність душ.
Тема:
Роздуми ліричного героя про природу радості та її досяжність у реальному житті.
Ідея:
Навіть часточка втіленого бажання здатна зробити людину щасливою.
Основна думка: "Якби того, що в мріях маю, хоч краплю мати наяву".
Художньо-стильові особливості:
- Наявні риси сентименталізму: ліричність, суб'єктивність провідна роль належить внутрішньому світу ліричного героя (простої людини), відтворенню його тонких чуттєвих переживань.
- Неромантична образність: ідеалізація почуттів, поєднання реального й уявного, прагнення до духовної гармонії, символіка (човен, море, світ).
- Мелодійність, плавність ритму.
Художні засоби, стилістичні фігури:
- Епітети: "ніжний", "срібномовен", "ти ясна, і я прозорий", "світ великий, неозорий", "море радості безкрає".
- Метафори: "Я із надій будую човен", "по морю радості пливу", "світ … належить нам – тобі й мені".
- Уособлення: "гомонять навколо хвилі, з бортів човна змивають мох".
- Порівняння: "І вже немовби наяву…", "душі наші мов пісні".
- Паралелізм: "І гомонять навколо хвилі, … / І ми з тобою вже не в силі…"; "І ти ясна, і я прозорий, / І душі наші мов пісні" ‒ зображення щирості, духовної чистоти.
- Літота: "Якби того, що в мріях маю, / Хоч краплю мати наяву".
- Антитеза: "І ми з тобою вже не в силі / Буть нещасливими удвох".
- Риторичне звертання: "О море радості безкрає, …".
- Риторичне запитання: "Чи я тебе перепливу?" ‒ сумнів героя, чи стане мрія про щастя дійсністю, чи залишиться лише у його фантазіях.
- Анафора: повтор "І" на початку кількох рядків надає ритмічності та емоційної єдності.
- Авторський новотвір (неологізм): срібномовен.
- Інверсія: "гомонять хвилі".
- Асонанс [і], [o], [е] та алітерація [н], [м], [р], [с], [л].
Образи та символічні образи:
- Ліричний герой ‒ закоханий мрійник, відкритий до світлого, дещо романтизованого почуття.
- Море радості ‒ символ безкрайніх можливостей щастя, але також і його недосяжності.
- Човен із надій ‒ символ віри в кохання, прагнення до щастя.
- Морські хвилі, що омивають човен, символізують життєві труднощі та випробування, які можуть змивати ілюзії, проте не здатні зруйнувати внутрішню гармонію закоханих.
- Мох на бортах човна ‒ натяк на тривале очікування, час, можливо, на застарілі ідеї, які "змиваються" з початком нової любові.
Примітки та корисна інформація:
Твір увійшов до поетичної збірки "Тиша і грім" 1962 р.