Літературний рід: Ліро-епос.
Жанр: Віршована поема-казка.
Напрям, течія: Модернізм, неоромантизм.
Вид лірики: Історична, патріотична.
Віршовий розмір: Змішаний, хорей (наголошений склад чергується ненаголошеним, _U) та пеон третій (два ненаголошених склади чергується наголошеним і ненаголошеним, UU_U).
Римування: Римуються парні рядки.
Рими точні: раз – нас, Трубежем – мечем, іти – досягти, вола – посла, богів – вояків, борців – боїв, знайти – піти, дідусь – побожусь, тепер – роздер, мовчазний – кремезний, рука – бика, бік – стік, звелів – ворогів, бій – мій, дурне – мене, почав – м'яв, вмить – лежить, упав – збудував.
Строфа: Твір складається з 18 строф по чотири рядки в кожній (чотиривірш).
Провідний мотив, мотиви:
- Роль звичайної людини у великих подіях.
- Героїзм простого люду в захисті рідної землі (боротьба русичів із печенігами).
- Моральні цінності: честь і відвага.
- Віра князя в народ.
- Історична пам'ять (місто Переяслав).
Тема:
Зображення напівлегендарної події часів Русі – битви Микити Кожум'яки з печенігом.
Ідея:
Уславлення мужності народного героя.
Основна думка: кожен може стати героєм завдяки своїм вчинкам.
Сюжет і композиція:
Зав'язка: Після смерті князя Святослава на Русь почали нападати печеніги, грабуючи землі. Знову з'явившись біля річки Трубіж, вони погрожують війною, однак хан вагається розпочати бій, сподіваючись здобути перемогу без кровопролиття. Він пропонує князю герць ‒ поєдинок двох воїнів.
Розвиток дії: Князь Володимир приймає пропозицію, але в державі не знаходиться охочого виступити проти печенізького силача, адже всі бояться. Тоді з'являється дідусь, який пропонує свого сина. Щоб довести свою силу, хлопець вбиває бика голими руками; Володимир погоджується й готує військо до можливого нападу.
Кульмінація: Настає день герцю: печенізький борець насміхається з русича, вважаючи його слабким, але хлопець, знаний як Кожум'яка, сміливо вступає в бій, не зважаючи на глузування.
Розв'язка: Кожум'яка перемагає; на честь цієї перемоги, князь Володимир на місті бою засновує Переяслав.
Художньо-стильові особливості:
- Має ознаки билини ‒ фольклорного твору, складеного за часів Руси, що розповідає про подвиги богатирів.
- Присутні риси як поеми (епічна розповідь, в якій йдеться про значні події та непересічних персонажів), так і традиційної казки (героїчний сюжет, чітка будова, наявність гіперболи та неодмінна перемога добра над злом).
- Урочиста емоційна оповідь з прямою мовою та діалогами.
- Плавність і ритмічність нарації.
Художні засоби, стилістичні фігури:
- Епітети: "шатра сірі", "праведні боги", "славний герць", "хлопець соромливий, мовчазний, невисокого і зросту, доволі кремезний", "міцна рука", "найсильніший бик", "третій довгий день", "мертвий печеніг-борець", "славетне місце", "страшний борець".
- Метафори: "їх шатра сірі вкрили луг над Трубежем…і погрожують мечем", "річку почервоним кров'ю наших вояків", "розв'яжем сварку".
- Порівняння: "наче кожу, м'яв…наче бочку, ухопив і кинув вмить".
- Паралелізм: "Третій довгий день минає…― Князь і хан собі гадають:…".
- Метонімія: Печеніги знов з'явились/ І погрожують мечем; На тім місці Володимир/ Переяслав збудував.
- Синекдоха: "Печеніги раз у раз йдуть ордою на Вкраїну".
- Гіпербола: "один вояк…втроє дужчий за вола", "м'яв він шкуру, так, повіриш, спересердя всю роздер" ‒ надлюдська сила Кожум'яки; "ждали щохвилини ворогів".
- Градація: "боротися почав. / Повертав борця і важив, / Потім, наче кожу, м'яв. / І нарешті, наче бочку, / Ухопив і кинув вмить".
- Антитеза: "Невисокого і зросту, хоч доволі кремезний", "твій чи мій".
- Сарказм: "Печеніг угледів хлопця / І сміється: "От, дурне, / Подолати, побороти / Воно думає мене!!".
- Контраст між нахабністю ворога та спокоєм, впевненістю героя.
- Риторичні запитання: "Чи не викличем ми, князю, / Гніву праведних богів, / Коли річку почервоним / Кров'ю наших вояків?!", "Хто поборе ― твій чи мій?!".
- Риторичні оклики: "Добре! — князь сказав до хлопця", "Подолати, побороти / Воно думає мене!!".
- Риторичні звертання: "…,князю,…", "…,мій князю,…".
- Еліпсис (пропущені слова): "Може, хочеш, князю, / Чи міцна моя рука", "Роздражнили. Бик на хлопця,…".
- Інверсія: "боїться печенізькій хан іти", "є один вояк", "чи не викличем ми гніву", "засмутився Володимир", "прийшов якийсь дідусь", "м'яв він шкіру", "не злякався Кожум'яка".
- Алітерація: "Син побореться, мій князю, І поборе, побожусь".
Образи та символічні образи:
- Кожум'яка – головний герой твору – наділений надлюдською фізичною силою, молодий, рішучий, хоробрий та працьовитий.