Літературний рід: Лірика.
Жанр: Гумореска.
Напрям, течія: Постмодернізм, реалізм.
Вид лірики: Громадянська.
Віршовий розмір: Змішаний ‒ пеон третій (UU_U) та хорей (U_).
Я́ вга дáв, що вú куль тýр ні,
Бла го рóд ні лю́ ди,
Бó шпа нá по-у кра ї́ нськи
Роз мов ля́ть не бý де.
Римування: Римуються парні рядки.
Рими точні: Канади – райради, міліціонера – (до) мера, немає – приймає, туриста – чиста, знову – мову, каже – наше, люди – (не) буде.
Строфа: Автор не поділив твір на строфи; однак за римуванням можна стверджувати наявність восьми строф по чотири рядки в кожній.
Провідний мотив, мотиви:
- Мовна свідомість і культурна відчуженість у власній країні.
- Контраст між внутрішнім і зовнішнім сприйняттям України (українську в Києві вважають "рідкістю", хоча це її природне середовище).
- Проблема знецінення рідної мови в сучасному суспільстві, засудження тих, хто її цурається.
Тема:
Зображення приїзду гостей з Канади до столиці України та їхнє враження від почутої з уст міліціонера української мови.
Ідея:
- Українська мова повинна бути природним явищем в Україні, а не викликати здивування.
- Возвеличення української мови, яка є свідченням нашої культури, манери поведінки та етикету.
Художньо-стильові особливості:
- Написано у формі діалогу, що надає динаміки та створює легку атмосферу.
- Осмислення реалій: у столиці України українська мова звучить не так часто, як має бути, і цю ситуацію навіть іноземці вважають аномальною.
- Гостра соціальна сатира ‒ висновок міліціонера наприкінці.
- Автор використовує різні шари лексики, щоб краще продемонструвати особливості героїв байки: канадійці називають посадовця "мером", хоч такої посади в українському законодавстві не існувало, а міліціонер вживає сленгове слово "шпана".
Художні засоби, стилістичні фігури:
- Епітети: "мова бездоганна", "вимова чиста", "культурні, благородні люди".
- Метафори: "голова…нові будинки…приймає", "здивуванням засвітились очі у туриста", "Розбиратися у людях / Перше діло наше".
- Риторичне запитання: "Чи потрапити ми можем на прийом до мера?".
- Сарказм: "шпана по-українськи розмовлять не буде".
- Контраст між очікуванням і реальністю туристів.
- Анафора: "Козирнув сержант…".
- Інверсія: "прилетіли гості", "чи потрапити ми можем", "козирнув сержант бадьоро", "засвітилися очі".
- Асонанс звуків [а], [о] та алітерація [р], [н].
- Автор використовує гру слів у вислові "Голови немає", що означає як відсутність мера, так і стан справ.
Образи та символічні образи:
- Канадські гості ‒ культурні, виховані люди (скоріш за все ‒ діаспора), які цікавляться ситуацією в Україні, хочуть у справах завітати до міського голови; налаштовані патріотично, але, вочевидь, в Україні раніше не бували, тому їх так вразила розмова з міліціонером.
- Міліціонер ‒ представник державної влади, який говорить правильною українською мовою; він ввічливий, обізнаний у справах райради, приємний у спілкуванні та щедрий на компліменти.
- Мова ‒ символ національної та культурної гідності.
- Шпана ‒ узагальнений образ некультурних, байдужих до рідного людей.