Леся Українка — Лелія (характеристика та аналіз героїв твору)

Павлусь. Малий хворий хлопчик, який любить слухати казки, особливо, про ельфів – істот, що живуть у квітках. Йому наснився сон-мандрівка з найстаршою ельфою, яку звати Лелія. Хлопчик мандрував з нею до панського садка, до міста, до садка простої селянки.

Цитати: "мама сиділа й гляділа свого слабого синка", "раптом Павлусь почув, як він сам зробився квіткою, тільки не лелією, а рожевим маком", "він, хоч і зробився квіткою, однак міг словами говорити", "Павлусь простяг до неї руки, хотів голосно гукнути і... прокинувся. Дивиться, аж сонячний теплий промінь падає просто йому в очі, а над ним стоїть його мама і цілує його в чоло…".

Лелія. Найстарша ельфа, яка живе у найкращій лелії в світі. В якій квітці ельф живе, то так і зветься, як та квітка.

Цитати: "таке маленьке, немов якась дівчинка малесенька", "вона така гарнесенька: очиці ясні, кучері довгі, сріблясті, сама в білій, прозорій шаті, на голівці малесенька золота корона, ще й крильцята має хороші та барвисті, як у метелика, так і міняться різними барвами, немов тая веселка. В рученятах у дівчинки довге стебло, квітка білої лелії, і пахне вона на всю хату", "Лелія усміхнулась, та так любо, аж в хаті ясніше стало і місячна смужка порожевіла", "Лелії так стало шкода своїх погордованих сестриць".

Мар'яна. Проста дівчина-селянка, яка працювала у панів. Дівчина жила у маленькій, низенькій, похилій хатинці у тому ж селі, що й Павлусь. Хлопчик не раз у неї бував. Мар'яна мала грядочку з квітами, посередині росла лелія, яку вона випросила у панів. Дівчина доглядала свій квітник, оберігала і любила. Мар'яна багато працювала, ввечері поверталася додому дуже втомлена, а квітник і лелія були її відрадою.

Івась. Молодший брат Мар'яни, білоголовий хлопчина, який допомагав сестрі доглядати квітник. Він носив збан з водою і поливав, де показувала Мар'яна. Вона могла сама це робити, але знала, яка то для брата утіха, коли вона дозволить йому помагати. Івась, поки Мар'яна ходила на роботу, оберігав квітник від курей та інших хлопців.

Наймолодша сестра Лелії. Жила у садку дівчини Мар'яни, почувалася там дуже добре і була щаслива.

Цитати: "Я ж тут маю таку вигоду, як ще не мала зроду. Що мені в дівчини краще, ніж у княгині, мені в цій квітниці краще, ніж цариці,— красую, пишаю, лишенька не знаю! …дівчинонька Мар'яна щовечора і щорана мене підливає, поле, доглядає.", "Раптом та молоденька лелія виросла висока, висока, квітки на ній дивно розцвіталися і спалахнули світлом сріблясто-рожевим, на листі засвітилася діамантова роса і різними барвами замиготіла, заграла і зникла.".

Лелії у панському саду. Хоч за ними доглядали, почувалися погано. Ніхто їх не любив і не милувався ними.

Цитати: "з кожної квітки виглянуло бліденьке личко ельфика", "нема спокою ні вдень, ні вночі… Удень нас полють, руками займають, листя обривають, а часом і віку збавляють, гострим ножем стинають, несуть нас у велику хату, у панську палату, поставлять у воду, гублять нашу вроду", "Веселі співи гучні, музиченьки бучні не дають нам спати до півночі...".

Панна. Молода, убрана в хорошу білу сукню, вона неохоче дивилася на садок з леліями. Панні було нудно у селі, її нічого не цікавило.

Цитати: "Гину тут на безлюдді, в селі. Сиди цілий день, як заклята, нема з ким і слова мовити. Правда, увечері гості приїздять, але то такі гості!.. Вони вже мені обридли. Та мені тут все обридло: і садок, і сей дім, і квітки. Все у нас таке нецікаве, от хоч би й сі квітки. Хто ж видав, насадити таку силу сих лелій, та ще й білих! Якби хоч лелії які цікавіші — рожеві чи пасаті, а то... А пахнуть як, аж в голові морочиться, жодної делікатності нема в тих квітках".

Катруся. Одна з дівчат, яка виготовляла штучні квіти. Катрусі та іншим дівчатам доводилося працювати у бруді та неладі, їхні руки були забруднені фарбою та клеєм. Вони були втомлені, бліді, мусили дихати фарбою та клеєм. Платня була мізерною, а найстарша робітниця часто сварила їх. подруга Катрусі запізнилася і залишилася без обіду і зарплати цього дня. Катруся ж ненароком перекинула миску з фарбою і за це їй теж дісталося.

Павлусева мама. Піклувалася про хворого сина, просила заснути, сиділа біля його ліжка з шиттям в руках.