Леся Українка — Лелія (аналіз, паспорт твору)

Аналіз твору

Жанр. Казка.

Час створення. 1890 рік.

Автор. Леся Українка (Лариса Косач, 1871-1913) – українська поетеса, перекладачка, громадська діячка.

Тема. Розповідь про фантастичний політ у сні хворого хлопчика з добрим, ніжним серцем, його спостереження над несправедливістю цього світу.

Ідея. Уславлення доброти, виховання почуття поваги та замилування красою рідної природи.

Проблеми. Справжня краса; дружба; сумлінна праця; почуття щастя; важке життя простих людей при панах; дитячі мрії і фантазія.

Композиція і сюжет твору

Казка "Лелія" Лесі Українки майстерно поєднує реальне й фантастичне. За сюжетом, недужому хлопчику Павлусю наснилася маленька ельфа, яка жила в квітці. Лелія взяла хлопця з собою в подорож, перетворивши на рожевий мак. Разом вони відправилися в подорож і побачили, як живеться квітам і людям. У цьому творі Леся Українка поєднує фольклорні мотиви рідні – українські, а персонажів обирає з європейських казок (ельфи). Проте метаморфоза людини в рослину – у даному випадку хлопчика у квітку рожевого маку, уявлення про те, що квіти говорять, – ці мотиви Леся Українка взяла з рідного фольклору. Авторка використовує художній прийом перельоту у сні. Головними персонажами тут виступають хворий хлопчик Павлусь та королева квіткових ельфів, яка живе в лелії. Вони летять над селом і потрапляють до панського саду, в якому мучаться і страждають сестри королеви – квітки, що ростуть у саду біля палацу. Потім вони линуть до міста, де хлопчик знайомиться зі штучними квітами і тяжкою роботою тих, хто їх виготовляє. Врешті вони опиняються в рідному селі у квітнику дівчинки Мар'яни, яка ніжно дбає про одну лелію, яку отримала за тяжку працю від панни. Квітки у казці розмовляють віршованою мовою, а також Леся українки вкладає у вуста однієї із них – найщасливішої – народну веснянку.

Авторка у казці протиставляє бідність і багатство, живу природу і мертву, тяжку працю і лінь, життя села і міста, дбайливе ставлення до творіння і невдячність, байдужість до краси.

Експозиція. Павлусь лежить хворий, біля нього мама. Наближається ніч. Хлопчик хоче казку про ельфів, але мама просить його заснути. Хлопчик дивиться на смужку світла від місяця.

Зав'язка. До Павлуся приходить Лелія і перетворює на квітку маку. Вони вирушають у подорож.

Розвиток дії. Спершу Лелія і Павлусь побували у панському садку. Потім опинилися у великому місті і фабриці, де дівчата робили штучні квіти. Згодом вони полетіли у садок дівчини Мар'яни, де наймолодшій сестрі Лелії було дуже добре жити.

Кульмінація. Лелія приступила до сестри і побажала, щоб сестра росла розкішна, красна, щоби була доля щасна. Раптом та молоденька лелія виросла висока, квітки на ній спалахнули світлом, на листі засвітилася діамантова роса.

Розв'язка. Павлусь глянув, аж він у своїй кімнаті. Виявилося, що все це йому наснилося.

Аналіз інших творів Лесі Українки: