На написання певною мірою вплинули тогочасна польська і російська романтична поезія, однак у Шевченковій баладі фантастичний елемент органічно поєднується з реально-побутовим.
Твір було вперше надруковано в "Кобзарі" 1840 р. з присвятою П. С. Петровській ‒ сестрі товариша по Академії мистецтв (у наступних виданнях твору поет зняв присвяту). Автограф невідомий, однак збереглися два друковані тексти балади з виправленнями, ймовірно, Шевченка в примірниках "Чигиринського Кобзаря і Гайдамаків" 1844 р. і "Кобзаря" 1860 р.
Вип'єш — біжи якомога; Що б там не кричало, Не оглянься, поки станеш Аж там, де прощалась. — поширений казковий мотив, де герой, утікаючи від злої сили, не сміє озиратись (міф про Орфея й Еврідіку, біблійне оповідання про Лота та його жінку).