Ірина Жиленко — Підкова (аналіз, паспорт твору)

Аналіз твору

Сторінка 2 з 2

Стоять вони і досі...", "пада, пада, пада...".

Образи та символічні образи:

  •      Лірична героїня спершу використовує знайдену підкову для сповнення своїх бажань, не замислюючись, як це вплине на інших. Проте далі розуміє, що не можна тримати удачу лише для себе, тож вирішує повернути чарівний предмет Дідові Морозу. В її образі поєднуються дитяча мрійливість та доросла зрілість, а ще ‒ вміння дивитися на світ по-особливому.
  •       Підкова ‒ символ удачі, здійснення мрій і водночас випробування; це справжній дарунок долі, який вимагає відповідального ставлення.
  •     Сімсот роззяв ‒ це символ натовпу, що, як один, стоїть зачарований, спостерігає за чиєюсь удачею та нічого не роблять. Авторка ж пропонує: замість того, щоб заздрити, краще зосередитися на власному житті.
  •      Сніг ‒ буденність, яка завдяки уяві набуває чарівних відтінків.
  •     Зима у вірші не лише створює атмосферу, а й символізує момент очікування, коли все завмирає перед новим початком. Це натяк на те, що навіть у найхолодніші часи є місце для дива (навіть зустрічі з Дідом Морозом).

Примітки та корисна інформація:

Вірш "Підкова" нагадує читачам про те, що диво існує в нашому житті, однак воно може втратити свою чарівність, коли люди до нього звикають чи підпорядковують матеріальним потребам. Він підкреслює важливість цінувати миті щастя, вчить бути вдячними та щедрими.

Твір увійшов до збірки "Казки буфетного гнома" 1985 р.


1 2

Аналіз інших творів Ірини Жиленко: