Анна Гавальда — 35 кіло надії (характкристика та аналіз героїв твору)

Дюбоск Грегуар. Головний герой повісті, тринадцятирічний французький хлопчик. Щасливим він був тільки тоді, коли ще не ходив у школу. Та в три роки і п'ять місяців його віддали в школу. За словами першої вчительки у нього: "Голова як решето, золоті руки і величезне серце". Грегуар обожнює свого діда, майструє вироби і ненавидить школу. Йому доводиться вирішувати дорослі проблеми. Грегуар сам обирає коледж і пише зворушливого листа директору. Він думає про дідуся, коли проходить вступні випробування, і коли лізе по канату. Для хворого дідуся Грегуар робить над собою зусилля, і, можливо, саме завдяки йому дід Леон одужав.

Дідусь Леон. Найближча для Грегуара людина. Свого часу у школі він вчився на "відмінно" з усіх предметів, був першим з математики, з французької мови, з англійської, з історії. У сімнадцять років він розпочав навчання у Вищій політехнічній школі. А потім Леон будував мости, транспортні розв'язки, тунелі, греблі. Він мудрий, розуміє і підтримує Грегуара. Незважаючи на хворобу, дідусь провідує онука в Граншані і цим вселяє в нього віру в те, що все буде добре.

Батьки Грегура. Витратили багато часу на лікарів і психологів, щоб визначити, що в сина проблема з концентрацією уваги. Через проблеми Грегуара у школі батьки часто сварилися, не могли знайти правильного рішення. Дідусь Леон вважав, що батькам між собою треба розібратися, адже вони постійно сваряться, бо їхня єдина дитина не виправдовує очікувань. Коли Грегуара виключили зі школи, мати була весь час зайнята пошуком закладу, який би прийняв сина. Батько вважав, що до 16 років син все одно мусить вчитися, бо навіть якщо стане винахідником, потрібно буде робити схеми, креслення, розрахунки. Спершу батьки влаштували Грегура коледж Жан-Мулен, за два кроки від будинку, бо тільки там погодилися прийняти хлопця. Та коли виявилося, що учні там не зовсім дисципліновані, наважилися дослухатися Грегуара і відпустити його у коледж Граншан.

Марі. Вихователька у старшій дитсадівській групі, яка займалася рукоділлям та майструвала всяку всячину. Грегуар любив її, у день прощання Марі подарувала йому книжку "1000 справ для умілих рук". У педагогічній характеристиці хлопчика Марі написала: "У цього хлопчика голова як решето, золоті руки і величезне серце". Грегуар навчився читати, бо хотів дізнатися, про що йдеться у книзі Марі.