Літературна енциклопедія

1. У давньоримській літературі написаний гекзаметром поетичний твір, в якому викривалися пороки суспільства. 2. Різке осміяння суспільних вад за допомогою сатиричних засобів. 3. Художній твір, в якому здійснюється таке осміяння.

Напрям у європейській: літературі другої половини, XVIII — початку XIX, ст., що характеризується прагненням відтворити світ почуттів простої людини й викликати у читача співчуття до героїв.

Сентименталізм розвивався як утвердження чуттєвої, ірраціональної стихії в художній творчості на противагу жорстким, раціоналістичним нормативам класицизму та властивому добі Просвітництва культу абсолютизованого розуму. Сентименталізм дістав свою назву від роману англійського письменника Л...

Це предметний або словесний знак, який опосередковано, умовно виражає сутність певного явища.

Одна зі стильових течій модернізму, що виникла у Франції в 70-х pp. XIX ст., а в українській літературі поширилася на початку XX ст. Основною рисою символізму є те, що конкретний художній образ перетворюється на багатозначний символ.

Теоретиком символізму вважається Ш. Бодлер. Він висунув теорію "системи відповідностей", за якою всі предмети і явища, всі чуття і почуття невидимо зв'язані в одну невиразну, містичну цілість. Завдання митця — побачити ці зв'язки, розплутати їх, показати таємничу залежність усього на світі...

Поєднання анафори з епіфорою.

Троп, що заснований на вживанні однини замість множини й навпаки, визначеного числа замість невизначеного, видового поняття замість родового й навпаки.

Ліричний вірш, який складається з чотирнадцяти рядків п'ятистопного або шестистопного ямба, тобто з двох чотиривіршів (катренів) з перехресним римуванням та двох тривіршів (терцин) тернарного римування за основною схемою (abab abab bbd ggd), хоча можливі й інші конфігурації рим.

Короткий віршований ліро-епічний твір, часто побудований на якомусь народному анекдоті, приказці або казковому мотиві.

У силабо-тонічній системі віршування заміна стопи ямба чи хорея стопою з двох наголошених складів.

Спілка письменників України

23 квітня 1932 р. з'явилась постанова ЦК ВКП (б) "Про перебудову літературно-художніх організацій". її наслідком стало утворення Спілки письменників СРСР, складовою якої стала Спілка письменників України. Обов'язковим для кожного представника Спілки було перебування в лавах комуністичної партії. Видання постанови ЦК в справі літератури означало, що партія перебирає керівництво літературою в свої руки. Гасло "пролетаризації" було відкинуте й йому протиставлене гасло "совєтизації"...