Між нами кажучи (збірка)

Між нами кажучи

Посібник для молодожонів

Передмова, яку слід читати всім, щоб не всім читати повість.

Повість ця незвичайна. У ній йдеться про людей, які жили, живуть і житимуть у всі віки. Автор навмисно не називає ні імен, ні прізвищ героїв, бо сподівається, що ви побачите їх у навколишній дійсності. У повісті мовиться про молодожонів з дня їхнього одруження до дня вручення ордера на квартиру.

І вона потрібна не тільки для молодожонів, а й для тих, хто збирається стати на цей шлях.

Кому ж дозволяється читати повість? Між нами кажучи, усім, а пролог — юнакам та дівчатам.

Де можна читати повість? У бібліотеці, трамваї, у парку, на автобусних зупинках тощо.

Де важко читати повість? На власній квартирі (маємо на увазі перші дні спільного життя молодожонів), у небесах і під водою.

Кому рекомендується перегортати книгу? Людям, які прожили сімейним життям 10-40-100-200 і більше років. Зауважимо: для таких людей повість, між нами кажучи, найсолодший спогад про перші дні подружнього життя.

Твір може бути приписаний за рецептом невропатолога як найкращий засіб для самозаспокоєння старим холостякам і таким же дівам. Повість суворо заборонено читати тим, хто став молодожоном заради: диплома, квартири, дачі, коли йому (їй) де б не працювати, аби не працювати.

Примітка. В разі, коли хтось, між нами кажучи, порушить вищезгадані умови і прочитає одним махом не тільки цю передмову, але й пролог, і повість, то автор не несе як кримінальної, так і громадської відповідальності.

Пролог для юнаків та дівчат

Коли ви вже у віці "А чи не пора тобі, сину, женитися?" і "Чим тобі Прокопишина не дівка?", то одружуйтесь, але пам'ятайте, що Між нами кажучи робити це слід тоді, коли ви повністю злізли з батьківської шиї і маєте тверді наміри та спеціальність. Одружуйтесь. Не чекайте того часу, коли вам скажуть: "Тепер тебе й сам чорт не оженить!" Одружуйтесь. Але пам'ятайте!

1. Одруження — це не купівля кавунів, під час якої, вибираючи за зовнішністю, не знаєш, що всередині.

Примітка. Дехто, досвідченіший, перед тим як вибрати гарний

кавун, оглядає його з усіх боків, підносить до вух, обстукує, обмацує, пробує, чи тріщить, вирізує трикутнички, б'є ним об землю чи об коліно.

Цього, безперечно, не слід робити з нареченою перед одруженням. Не варто її підносити до вух, стукати по тім'ї, вирізати не тільки трикутнички, навіть сердечка, а тим більше кидати наречену.

2. Зупиняйте свій погляд на предметі вибору не тільки пізно ввечері чи вночі (тоді всі дівчата гарні), але й при світлі, на свіжому повітрі.

3. Відвідуйте з коханою пляж — єдине місце, де до одруження ви маєте змогу побачити "товар лицем".

4. Не захоплюйтесь зовнішністю.

Примітка. Дружина-красуня — це квітка, якою любується один, а зірвати намагається кожний.

5. Не поспішайте, бо, одружившись на обличчі, після весілля ви живете не з нареченою, а з характером.

6. Не одружуйтесь на дачах, дипломах і здачах. Пам'ятайте: таке одруження — рабство, до якого ніколи не звикнеш,.

Хто такі молодожони

Я гадаю, ви знаєте, хто такі молодожони? І саме тому докладно

не зупинятимусь на цьому. Скажу коротко:

1. Молодожони — в переважній більшості молоді люди, які думають уночі про день, коли вони одержать квартиру.

2. Молодожони — молоді люди, які живуть довгий час там, де й жили, а зустрічаються, між нами кажучи, в бібліотеці (найкраще — читальний зал), в кінотеатрі (найліпше — балкон або партер, останній ряд від екрана), на вокзалі під час прибуття і відходу поїздів (маємо на увазі пасажирські, що приходять і відходять у будь-яких напрямках), на алеї старого парку, в давно забутому човні, у вашому улюбленому місці (там, де вперше поцілувалися).

3. Молодожони — мрійники, які бажають у перший період свого життя:

а) щоб швидше промайнув довжелезний день;

6) щоб ніч була дуже-дуже темна і дуже довга;

Порада: для двох перших "дуже" найкраще одружуватися в кінці липня або на початку серпня, для третього "дуже" — взимку;

в) щоб уночі не було дощу;

г) щоб господарі квартири виїхали на одну ніч до своїх родичів — щастя; на дві ночі — срібне щастя; на три ночі — золоте щастя; на чотири ночі — золото, а не щастя;

д) щоб над їхньою улюбленою лавочкою перегоріла (розбилась) лампочка;

е) щоб лавку раніше них ніхто не зайняв;

є) щоб не нявчали коти і не гавкали собаки.

Коли сердиті молодожони

1. Коли йде дощ одну добу.

2. Коли іде дощ дві доби.

3. Коли іде дощ вічність (це до трьох діб).

4. І коли господарі його квартири не їдуть до своїх родичів:

а) на одну ніч — погано;

б) на дві ночі — ще гірше;

в) на три ночі — злість;

г) на чотири ночі — ненависть.

5. І коли господарі її квартири не їдуть до родичів:

а) на одну ніч — за що я їм гроші дала;

б) на дві ночі — а Лідія Семенівна з Петром Пилиповичем часто їздили;

в) на три ночі — перейду до інших;

г) на чотири ночі — я б їх своїми руками задушила.

Як народжують молодожонів

Починається це приблизно так:

— Женився б ти, синку! Дівчат он скільки!

— Щось не бачу.

— Він не бачить! Ну, а Галю ти бачиш?

— Ну?

— Чим вона тобі не пара? Які батьки: старий — лікар, стара — акушерка. Галя інститут кінчає. Та й вона дівчина непогана. Здається, тиха, ввічлива. Завжди так привітно з твоїм батьком вітається.

— То хай на ній батько й жениться.

— Чув? От які тепер діти пішли. Хіба я колись могла так матері сказати? Та ніколи в житті. Добре. А чим тобі Світлана Прокопенкова не до душі? Батько виконробом у будівельному тресті був. Дім який збудував і для себе, і для дочки. Чого там тільки нема! Кажуть, лише пташиного молока не вистачає.

— Та й у тресті і досі в старого знайомство є, — це вже батько, — може завжди машину взяти, плитки чи ще якогось будівельного матеріалу дістати. Не жив би, а в маслі купався.

— А Жанна Мотрина, — знову мати. — Чим тобі не пара? Вже учителює. В батька машина власна, коза, садок. Яблука і полунички аж у Ленінград возять.

— Довозяться, — це вже ви.

— Не довозяться. Та й не чуже возять — своє.

Ви не слухаєте, І правильно робите.

Буває, починається з отакого. Коли рідні ваші, нібито між іншим, самі до себе:

— Гарних батьків Світлана. Мати така мила у неї.

— А батько?

— За батька нічого й казати. Стільки понастарався... А що вже побачив чоловік світу! Та й людина яка! В яких тільки керівниках не ходив!

Ви пропускаєте і це повз вуха. І теж, між нами кажучи, правильно робите.

Як народжуються молодожони

Народжуються молодожони в місті, в селі, на хуторах, у селищах, на станціях та в інших населених пунктах за найнезвичайніших обставин. Народжуються вони часто й у вагонах поїздів і трамваїв, у автобусах, тролейбусах, літаках і навіть, як відомо з історії, в космосі. Народжуються не так після знайомства, як ознайомлення. Для останнього випадку ми подаємо кілька зразків послідовності. Перше запитання після того, як вона вам сказала, що "і я вас десь бачила", а ви примітили в неї, між нами кажучи, гарне личко, пружні груди, тонкий стан, стрункі ніжки і розумні студентські очі. Можна вважати, що з цими даними вона вже ваша майбутня наречена на п'ять процентів.

— І давно ви вже працюєте? — перше запитання.

— Що ви?! Я навчаюсь.

Не вигукуйте зопалу: "Де?" Це може її перелякати і насторожити. В цьому разі найкраще сказати "чудово" і процитувати: "Учитись ніколи не пізно". А вже потім так лагідно і скромно:

— І де, пробачте, вчитеся? — це друге запитання. — В якому технікумі?

Не в інституті, не в університеті і навіть не в академії, а саме в технікумі. Це дуже важливо. Ви ж не за освітою женетесь! А коли помилились, вона сама вас поправить. Така вже скромність людська.

— Що ви! Я в університеті.

Вважайте, що співбесідниця вже на десять процентів ваша майбутня наречена.

— Вступили чи закінчуєте? — третє запитання. Це теж дуже важливо.

— Закінчую.

Після цієї відповіді проценти з цифри десять перескакують на цілих п'ятдесят. Далі все йде як по маслу. Наступні запитання стосуються батьків. Тепер основне — батьки: хто вони і що ви з них матимете. Своє ж соціальне походження ви поки що намагаєтесь приховати. Принаймні до одруження чи до того часу, коли ваша п'ятдесятипроцентна майбутня наречена скаже, яких вона батьків. Вам, безперечно, хочеться, щоб вона була щонайменше донечкою людини, яка має власний дім і їздить бодай на персональній машині.

Коли ще недавно вам, синові селянина, хотілося записатися, що ви з діда-прадіда кріпак, то чого ви тепер варті, коли у вас немає "дяді" чи "тьоті"?

Далі запитання про батьків:

— Важко, мабуть, самій, батьки не допомагають?

— Чому ж? Щомісяця присилають і мама, і тато. Та й плюс моя стипендія.

Після такої відповіді вона на дев'яносто дев'ять цілих і дев'ять десятих ваша майбутня дружина. Залишився тільки житлофонд. Це третя серія запитань, хоча за вагомістю, між нами кажучи, вона повинна належати до головної серії. Але не можете ж ви, перш ніж дізнатися, як дівчину звуть, запитати: "Скажіть, будь ласка, у вас є власний будинок чи хоча квартира, щоб я міг вести з вами розмову далі?" Або: "Ви мені подобаєтесь, звичайно, і я закохаюсь у вас, якщо ви володарка чудесного особняка чи двокімнатної квартири".

Тому ви провадите так:

— В гуртожитку, мабуть, цікаво жити?

— Що ви! Я живу вдома. У нас свій особняк, а в Ужгороді квартира. Щоправда, він на нашу покійну бабусю записаний. Влітку ми їдемо на дачу до Чорного моря, в Одесу. Ви ніколи там не були?

У відповідь ви можете промовчати. В душі співбесідниця вже стала стопроцентною вашою дружиною. Саме після цього негайно кажіть:

— Я стільки з вами розмовляю, а досі не знаю, як вас звати. Давайте знайомитись.

— Давайте, — весело відповідає ваша стодвадцятипроцентна дружина і простягає ніжну ручку.

Останнє ваше запитання:

— То коли ми з вами зустрічаємось? — І самі відповідаєте: — Завтра, о дев'ятій годині вечора на площі Поповича під репродуктором.

Звичайно, побачення ви призначаєте в тому разі, коли після всіх запитань вона ще захоче розмовляти.

Може трапитись, що, перед тим як ви призначите побачення, ваша стодвадцятипроцентна дружина запитає:

— А де ви навчаєтесь?

— В інституті...