Двома словами розірвав кайдани,
його почули і чужі країни.
Як кликали тебе, Степане, Іване? –
віднині воїн вічний України!
Вже написано про солдата
Скільки зіткано його днів,
Та до крику; погляд і дата
На розпроклятій цій війні.
Як тобі ще живеться, кате? –
Ти прославився тим, що кат.
Та помститься в нас брат за брата.
Будеш смерті своїй не рад.
Бо цей воїн, він стане тінню,
Через біль наш і крізь віки,
Славу викричав Україні,
На земні всі материки.
В тебе, кате, немає серця,
А у нього за всіх за нас,
І воно в нас у кожному б'ється,
Навіть в цей, передсмертний час.
Він копав собі домовину,
Рив до крові –
здригався світ,
Бо із ним була Україна –
Як Шевченковий "Заповіт".
10.03.2023