Мова героїв добре показує зміни їхнього стану. Спочатку Гринь говорить наказово й грубо: "Подай сюди води, ти!". Коли йому стає страшно, його мова змінюється: "Са-а-ню, не ходи!" — у голосі чути благання й безпорадність. Наприкінці він уже говорить лагідно й щиро: "Я буду тебе любити, Саню". Санька спочатку відповідає насмішкувато й різко, але згодом її мова стає м'якою та турботливою. Це свідчить про внутрішнє зближення героїв.