З якою метою автор звернувся до образу терну?
Пророк, щоб розвіяти сумніви людей, розповідає казку-притчу про те, як дерева обирали собі короля, яким його прагнули бачити: "Щоб і захист нам з нього, і честь, і надія, й підмога. Щоб і пан він наш був, і слуга, і мета і дорога". Ні гордий кедр Лівану, ні розкішна пальма, пишна й плодоносна, ні дуб – хазяїн багатий, ні тужна замріяна берізка не прагнуть такої честі, а головне – відповідальності, всі вони зайняті лише собою. Тільки скромний, непоказний терен без вагань погоджується виконувати цю місію, пояснюючи, що розуміє під своїм царюванням: "Здобуватиму поле для вас Хоч самому не треба, І стелиться буду внизу, Ви ж буяйте до неба". Король-терен (символ страждання) здобуватиме для свого люду поле, стелитиметься йому під ноги, боронитиме його і служитиме пристановищем для всього живого. Саме так розуміє Франко ідею влади. Саме такою бачить роль керівника, вождя мас. Урешті глибший сенс притчі розшифровує в шостій пісні сам Мойсей: "Дерева – се народи землі, а король у їх колі – Божий вибранець, син і слуга Господевої волі". Також притча про терен говорить про те, що лідер повинен самовіддано служити народним інтересам. Мов колючий терен, він покликаний оберігати свій народ від небезпек, вести до кращого життя, хоча сам приречений "гинуть на шляху".