Про роль прологу у поемі дуже влучно сказав М. Євшан: "Поетичне оповідання про смерть Мойсея, оповідання на основі Біблії, може, було б не зробило такого сильного вражіння і лишилося на тій самій висоті, що "Іван Вишенський", — якби не могучий пролог, слово до народу, яке після "Посланія" Шевченка не має собі рівного в цілій українській поезії. Той пролог – чи не найважливіший момент в концепції поеми – рішив згори про її успіх, не так формальний, але більш моральний, визначив згори відношення громадянства до твору і його автора…".
Пролог відіграє важливу смислову і композиційну роль. Він – своєрідний ключ до розуміння ідейно-естетичної концепції твору, втілює символічний, український вимір поеми. У ньому І. Франко висловив свої роздуми, болі і надію на воскресіння українців як державотворчої нації.