Зорові: "На всі боки стримлять верхи – безлюдні, дикі, неприступні", "Говерла закуталась у хмару, мов баба в пухову хустку…", "Сніг ринув білою хуртечею, застелив поля й сіножаті, а дорогу до метеостанції засипав так, що ні пройти, ні проїхати", "…мороз обгорнув сріблом шишки на смереках, і дрібні шишечки на диких ялівцях…".
Слухові: "Хмари переволочують через Говерлу довгі сиві одежі й косим дощем стукають у його шибки: — Ми пливемо на Волинь наповняти поліські джерела! Вітри летять, свищуть понад Говерлою, а на льоту гудуть у вікна: — Ми здалеку, від самої Атлантики! Несемо запах риби, солі й теплий туман!", "…вітри налітали злі, аж від них стугоніли ліси…", "…потоки заграли пречистими водами, повітря стало кришталево дзвінким…"