На настрій героїні впливала природа, споглядання її краси, спілкування з нею. Олю оточувало мало людей, лише кілька метеорологів, тому природа мала на неї великий вплив. На самому вершечку Карпат стриміли безлюдні, дикі і неприступні верхи. Дуже часто тут були хмари і сильні вітри. Літом Оля була щаслива, почувалася дослідницею, бо "знайшла десяток боровиків, поласувала малиною", сприймала гори, як щось живе, тому ранком віталася з ними: "Доброго ранку, Говерло й Говерляно! Доброго ранку, полонини Пожежевська, Маришевська і ви, Шпиці!" Дівчина бігала стежками Чорногори, з усіх джерел напилася води, бачила різних звірів. Восени почалися дощі, вітри, заморозки, усе було закутане в хмари. Оля все одно не журилася. Вона слухала шум смерек, розглядала замерзлі квіти. Коли дощ був сильний, дівчина малювала край вікна. Зимою Оля не втрачала ентузіазму. Вона прокидала стежки і слухала зимову тишу.
Що, на твою думку, впливало на настрій героїні? Опиши її емоції від споглядання Карпат у різні пори року.
Відповідь на контрольне запитання
Інші контрольні запитання до твору "Казка про колядку"
- Які зорові та звукові деталі у творі допомагають нам краще уявити природу Карпат у різні пори року?
- Яких традицій українського Різдва дотримуються метеорологи? Як Оля ставиться до народних звичаїв?
- Чому авторка олюднила природу Карпат? Як Оля сприймає природу? Про що це свідчить?
- Чому найстарший метеоролог засумнівався в тому, що Оля залишиться на метеостанції? Знайди підтвердження своєї думки у творі.
- Коли колеги вирішили, що Оля покине метеостанцію?