Мартин під "дворянською лінією" мав на увазі поведінку і звичаї, як у справжніх дворян. Наприклад, він міркує: "Нащо вже я, от, здається, зовсім вибився на дворянську линію, а не можу уранці довго спать – боки болять, а треба привчаться! Воно якось так зовсім другу пиху тобі дає". "Дворянська лінія", на думку Мартина, передбачала, що Степану не можна спілкуватися з Миколою ("Яка тобі компанія Микола? Мужик – одно слово, а ти на такій линії, трешся між людьми інчого коліна…"), Марисі не можна виходити за Миколу ("Дочка моя дворянка, а твій син… ні дворянин, ні чиновник… так не приходиться дворянці йти за простого хлібороба, я тепер на такій линії…"), діти повинні кликати батьків "папаша" і "мамаша".
Поясніть, що мав на увазі Мартин Боруля під "дворянською лінією".
Відповідь на контрольне запитання
Інші контрольні запитання до твору "Мартин Боруля"
- Які позитивні й негативні риси переплелися в характері Мартина Борулі?
- З якою метою І. Карпенко-Карий увів у мову персонажів полонізми й росіянизми?
- Яку тему обрав драматург для п'єси "Мартин Боруля"? Який аспект цієї теми автор висвітлив?
- Наведіть по одному-два приклади іронії, сарказму й гротеску в п'єсі І. Карпенка-Карого "Мартин Боруля".
- Як Мартин Боруля виховав своїх дітей? Чому вони такі різні?