У чому виявляються сюжетно-композиційні особливості твору?

Сюжет твору нескладний, навіть можна сказати, дріб'язковий, занурений у побут. Заможний селянин Боруля посварився з поміщиком Красовським, який принизив його лайкою. Мартин затіяв судовий процес, щоб довести, що і він дворянин, а Красовський має бути покараний за образу дворянської честі Борулі. Дія у творі розвивається стрімко, зокрема, завдяки тому, що експозиція й зав'язка слідують одна за одною: щойно читач познайомився з головним героєм, він зразу ж дізнається про його конфлікт із Красовським, як і про бажання Мартина стати "на дворянську лінію". Інтрига блискавично наростає. Адже дивацтва Борулі нагромаджуються: він хоче, щоб син відірвався від хліборобського ремесла і став чиновником у місті, дочка вийшла заміж не за простого парубка, а за канцеляриста. Ці сюжетні вузли досягають кульмінації й розв'язуються несподівано. Горе-жених Націєвський утік, Красовський виграє справу й погрожує викинути родину Борулі з домівки. Із сенату приходить повідомлення про відмову у дворянському званні. До всіх нещасть додається ще одна біда – Степана звільняють зі служби. Події розв'язки надзвичайно сконденсовані. Мартин усвідомив непотрібність власної затії і благословив Марисю й Миколу на щасливе життя в шлюбі.