В останній частині поезії сум, схвильованість, слабка надія ліричного героя на взаємність змінюються на сподівання, що хоча б у сні кохана приходитиме до нього і рятуватиме від самотності й розпачу. Почуття героя передаються протиставленням: "тужити – не жити", метафоричними порівняннями: "Так най те серце, що в турботі, Неначе перла у болоті Марніє, в'яне, засиха", епітетами: "дива золотого", "щастя молодого", "бажаного, страшного того гріха!".
Як змінюється емоційний стан героя в останній частині поезії?
Відповідь на контрольне запитання
Інші контрольні запитання до твору "Чого являєшся мені..."
- Яким постає ліричний герой вірша?
- Як зображено дівчину, у яку закоханий ліричний герой? Чи є в ліричного героя хоча б надія на взаємне кохання?
- Визначте провідний мотив твору. Як цей мотив розвивається у творі "Чого являєшся мені…"?
- Чи можна вважати поезію "Чого являєшся мені..." романсом?
- Яке враження справила на вас поезія?