Пустельник і дракон – гуманісти. Чи відразу вони порозумілися? У якому питанні їхні погляди розходилися і чому?

Пустельник і дракон відразу стали друзями, порозумілися, бачилися майже кожного дня і розмовляли. Та в дечому їхні погляди розходилися, адже пустельник вважав, що дракона не потрібно вчити грамоти, а також був переконаний, що дракон рано чи пізно проявить свою "драконячу суть". Чоловік говорив, що "Дракон приходить на світ лихо чинити", що "Усе в природі має своє призначення, і горе тому, хто піде проти цього.". На ці слова дракон відповідав, що ніколи не збирається чинити зла, але пустельник просив не зарікатися "Буває, що й вовка змалечку приручать та при хаті тримають. І що з того? Вовк все їдно в ліс дивиться. Підросте й дремене, а то ще й хазяїна задере". Та все таки дракон довів пустельникові, що завжди зможе бути добрим і мирним: "— Ви хробака з'їли б? — зненацька перебив його дракон. — Тьху! Що ти мелеш? — Оце так мені м'яса з'їсти. Я виріс на траві й траву їстиму. Навчилисьте мене вже стільки всього, що як іще й грамоти навчите, гірше не буде. — Бач, тобі пальця в писок не клади! — розсміявся пустельник. — Гаразд, навчу. І навчив. Та так, що й сам дивувався з успіхів учня.".