Коли з села відступали бійці, Василь підійшов до криниці, де стояла Олеся, одним з останніх. Це був добрий кремезний юнак, чесний і відвертий. Прохання Олесі здивувало його, він не вважав себе героєм, не вважав, що вартий такої гарної дівчини, але "Він дивився на неї, чужу, невідому, випадкову, аби ніколи вже потім ні на одну годину нігде не забути її, аби понести її, оцю дівчину, в своєму серці через усі бої, через усі вогні". Під час розмови і в хаті Олесі хлопець був сором'язливим, здебільшого мовчав, сприймав, те що відбувалося, урочисто. Прощаючись, Василь обіцяє Олесі повернутися, відвоювати її, обіцяє ніколи не забути її, любити будь-якою, якою б вона не стала. Василь показує, що він людина слова і йому можна довіряти.
Проаналізуйте розмову Олесі з Василем Кравчиною. Які риси характеру хлопця виявляються у цій сцені? Як ви розцінюєте слова Василя, сказані Олесі на прощання?
Відповідь на контрольне запитання
Інші контрольні запитання до твору "Україна в огні"
- Розкрийте образ Купріяна Хуторного. Чому він негативно ставився до друзів своїх синів, котрі переховувались в клуні? Прокоментуйте слова умираючого Купріяна, звернені до дочки.
- Доведіть, що зачин кіноповісті є народнопісенним.
- Якими засобами Довженко поетизує почуття, що виникло між Олесею і Василем? Чи можна твердити, що між молодими людьми в цей час зароджується справжнє велике кохання?
- Чому автор не випускає з поля зору долю поліцаїв? Чи осуджує він цих хлопців, а чи співчуває їм?
- Які проблеми ставив письменник у кіноповісті?