Коли з села відступали бійці, Василь підійшов до криниці, де стояла Олеся, одним з останніх. Це був добрий кремезний юнак, чесний і відвертий. Прохання Олесі здивувало його, він не вважав себе героєм, не вважав, що вартий такої гарної дівчини, але "Він дивився на неї, чужу, невідому, випадкову, аби ніколи вже потім ні на одну годину нігде не забути її, аби понести її, оцю дівчину, в своєму серці через усі бої, через усі вогні". Під час розмови і в хаті Олесі хлопець був сором'язливим, здебільшого мовчав, сприймав, те що відбувалося, урочисто. Прощаючись, Василь обіцяє Олесі повернутися, відвоювати її, обіцяє ніколи не забути її, любити будь-якою, якою б вона не стала. Василь показує, що він людина слова і йому можна довіряти.
Проаналізуйте розмову Олесі з Василем Кравчиною. Які риси характеру хлопця виявляються у цій сцені? Як ви розцінюєте слова Василя, сказані Олесі на прощання?
Відповідь на контрольне запитання
Інші контрольні запитання до твору "Україна в огні"
- Порівняйте образи сина й батька Краузів. Як видумаєте, для чого автор увів образи цих німців у твір?
- Що ви можете сказати про дружину Ернста фон Крауза та його невістку?
- Через що сцена розмови Лавріна Запорожця з портретом Сталіна в радянські часи вважалася найкрамольнішою в кіноповісті?
- Доведіть, що ворогами Лавріна Запорожця й Григорія Заброду зробила радянська влада. Кому з них ви більше співчуваєте й чому?
- Доведіть, що Мина Товченик – це яскравий український типаж.