Лаврін намагається з'ясувати причини великої трагедії свого народу: тримаючи в руках портрет Сталіна, гнівно дорікає вождю за відступ, окупацію німцями України. Він розмірковує: "Що буде з народом нашим? Виживе він чи загине, що й сліду не стане?" Його монолог цікавий тим, що, окрім тривоги за долю нації, висловлено гіркий сумнів у правильності сталінських рішень, непогрішимості самого вождя.
Через що сцена розмови Лавріна Запорожця з портретом Сталіна в радянські часи вважалася найкрамольнішою в кіноповісті?
Відповідь на контрольне запитання
Інші контрольні запитання до твору "Україна в огні"
- Чому автор не випускає з поля зору долю поліцаїв? Чи осуджує він цих хлопців, а чи співчуває їм?
- Проаналізуйте сцену допиту Ернстом фон Краузом Лавріна Запорожця.
- Чому Довженко вважав, що прочитана Сталіним кіноповість "Україна в огні" врятувала багатьох українців?
- Якою постає картина вторгнення німців у мирне українське село?
- Навіщо Довженко показує, як воєнторгівські машини, навантажені різним крамом, відмовляються брати в тил радянських поранених? Як ви особисто розцінюєте таку ситуацію?