Які вірші Івана Драча написані на теми, що до нього не ставали об'єктом поезії?

Відповідь на контрольне запитання

Однією з найприкметніших рис літературних зацікавлень поета є потяг до таких тем, створення таких образів, які до нього не ставали об'єктами поезії. Наприклад, "Балада золотої цибулі", де йдеться про звичайнісіньку цибулю, яку мати виростила на городі або купила на базарі чи в овочевому магазині. Але у вірші поета-віртуоза — цибулина олюднилася і пишеться з великої літери: Цибуля, Цибулина, Цибулинка. Вона стала звичайною живою істотою — це богиня ринку. "Невинна золота фея жорстокого Апетиту", "затята суперниця розваленої рохлі Картоплі..." Вона — не просто Цибулинка, а ніжна Лаура, нарешті вона — Весталка (жриця давньоримської богині). "Балада золотої цибулі" сприймається як високохудожня поетична розповідь про звичайні речі нашого побуту, нашого буденного життя. Цю традицію поетизації простих, звичайних речей Іван Драч продовжить і в пізніше написаних творах, таких як "Ода совісті", "Балада про випрані штани", "Балада ДНК", "Балада про відро", "Реклама джинсів", "Жартівлива балада про теорію відносності", "Жага пізнання" (Жартівливий речитатив) тощо.