Вовчок Марко — Інститутка

Принцип неіменування представників експлуататорських класів спостерігаємо в багатьох творах Марка Вовчка, передусім у тих, що увійшли до збірки "Народні оповідання". В оповіданнях "Горпина", "Одарка", "Викуп" оповідач з народу, послуговуючись народними критеріями поцінування кріпосників-деспотів, називає їх то "вовками", то "хижими воронами", то "сороками", то "п'явочками"...

У повісті "Інститутка" Марко Вовчок викриває і не тільки жорстоких, а й "добрих" панів, яким є полковий лікар, пан-ліберал. Його образ подається в розвитку: спочатку гордий і незалежний полковий лікар, потім — щасливий жених інститутки, а тоді — її покірний чоловік, "квач", як його назвав Назар.

Уже під час залицяння й приготування до весілля пан змальований безвольним і слабодухим, який у всьому кориться нареченій і радий задовольнити будь-які її примхи...