Іваненко Оксана — Цвітарінь

Авторка мальовниче описує усі пори року і використовує: епітети (кароокі каштани, говорлива річка, холодні неприємності, хутряні квіти), порівняння (Два листки розкрилися, як повіки вранці; на гілочках у неї виступили бруньки, як білі зайчики побігли), персоніфікація (весь ліс плаче за пташками; Вила хуртовина, танцювала метелиця, а вітрові підспівували десь здалеку голодні вовки), метафори (наливалися терпкі кислички, мушка розправила крильця, потягалися дерева занімілими за зиму вітами).

Які почуття виникають у тебе під час прочитання цього епізоду казки?

Щоб описати процес вилуплення пташенят, Оксана Іваненко використовує звуконаслідування (імітація засобами мови різних позамовних звукових явищ). Звуконаслідування використовується для створення більш реалістичного враження від описуваного. Наприклад, "Тук-тук!.. — тихенько застукотіло на горішній вітці", "Тук-тук! — знову повторилося в першому і в другому яєчку", "І раптом — трах! — розкололися яєчка…", "— Цві!..

Що ж то за пташки, що "літають у воді"? А птахи, у яких "по одній нозі"?

Вечорами, коли мати скликала пташенят Цві та Рінь додому, вони розповідали їй про свої враження, адже світ дивував їх усім. Наприклад, Рінь розповідала про чайок, які ловили пташок, що літають у воді (це риби), а також про кумедних довгих птахів на болоті, які стоять на одній нозі (це чаплі). Цві розповідала про велику ведмедиху, яка не може літати.

1.Пташенята вилуплюються.

2.Цві та Рінь літають над лісом.

3.Лісові новини.

4.Приліт чечітки.

5.Напад шуліки на Цві.

6.Почалася справжня зима.

7.Цві прокинулася у чомусь теплому і м'якому.

8.У ведмежому барлозі.

9.Що знав старий дуб?

10.Пісні Цві нагадують усім про весну.

11.Перший весняний струмочок.

12.Ведмежата вилазять з барлога.

13.Щаслива зустріч Цві та Рінь.

А в яку пору на них напав шуліка? На підставі чого ти зробив/зробила такі висновки? А ще подумай, чому каштани стали "кароокі"? Про що свідчить цей епітет?

Цві та Рінь почали літати у той час, коли наливалися терпкі кислички, а в полі покосили жито й пшеницю. Тобто це був серпень, останній місяць літа. Про це свідчить також епізод, коли ведмедиця хотіла зірвати грушку, а Цві підлетіла і поклювала плід...

Першим відчув прихід весни струмок. Він "хотів подалі втекти від снігу і побіг швидко-швидко". Від його руху "виткнувся зелений гострячок якоїсь рослинки", потім "з-під кори осики вилізла мушка". "А струмок біг далі по лісі і будив усіх і праворуч, і ліворуч. Витикалися з землі трави, проліски; прокидалася комашня, потягалися дерева занімілими за зиму вітами. Першою серед дерев прокинулася молоденька верба над рікою".

Вперше спів пташок згадано, коли вилупилися Цві та Рінь. Вони "заспівали, засміялися, бо пташки були взагалі найпривітніші і найвеселіші в лісі, а тут же — в їхньої товаришки вилупилися пташенята". Цві та Рінь, щоб не загубити одна одну, весь час переспівувалися. Коли птахи відлітали в теплі краї, вони співали прощальних пісень. Цві співала у барлозі, і від цієї пісні було весело.

Цей твір є пізнавальним, бо знайомить нас із життям лісових мешканців, описує зміни, які відбуваються в лісі в різні пори року. Ми дізнаємося про різних птахів, спосіб їхнього життя. Казка вчить оберігати дику природу.

Якщо так, то пригадай назву цієї казки. Які ознаки казки використала авторка в зачині твору?

Зачин казки "Цвітарінь" нагадує початок казки "Гидке каченя" Ганса Крістіана Андерсена. У цій казці описано, як на старому хуторі у качки вилуплювалися каченята. Вони, як і Цві та Рінь, були здивовані, коли вперше побачили світ. В зачині "Цвітарінь" є такі ознаки казки, як персоніфікація, тобто птахи мають людські риси і якості.

Цві співала свої пісні, коли надворі було дуже холодно. Від її співу у барлозі стало весело. Коли трохи потепліло, усі мешканці лісу слухали біля дупла дуба веселі пісні Цві. Хоч співочі пташки відлетіли, Цві нагадувала їм весну.