Які почуття виникають у тебе під час прочитання цього епізоду казки?
Щоб описати процес вилуплення пташенят, Оксана Іваненко використовує звуконаслідування (імітація засобами мови різних позамовних звукових явищ). Звуконаслідування використовується для створення більш реалістичного враження від описуваного. Наприклад, "Тук-тук!.. — тихенько застукотіло на горішній вітці", "Тук-тук! — знову повторилося в першому і в другому яєчку", "І раптом — трах! — розкололися яєчка…", "— Цві!— цвікнуло перше пташеня", "— Рінь! — закінчило друге". Також використано персоніфікацію, адже мама-пташка наділена людськими рисами, вона говорить, хвилюється, жаліється іншим пташкам, наприклад: "— Їм так важко пробити цю тверду шкаралупку,— зітхаючи сказала мати-пташка. — Навіщо я знесла такі тверді яєчка!". Інші пташки теж мають людські риси: "Але подруги з сусідніх гнізд засміялися-зацвірінчали.". Використано порівняння: "Тук-тук!.. — тихенько застукотіло на горішній вітці. Так тихо, як у тебе іноді у вушку задзвенить,— навіть ніхто, крім тебе, і не почує", "— Тук-тук! — почулося втретє. І це було цілком виразно — так, як стиглі кислички падають на стежку", гіперболу: "— Цві-рінь! — сказали вони разом і так широко розкрили роти, що здавалося, от-от роздеруться", зменшено-пестливі форми слів (малесенькі яєчка, дзвіночки, голівки), щоб надати значення зменшення і ніжності.
Під час прочитання цього епізоду казки виникають почуття захоплення від народження нового життя, впевненості, що мати-пташка любитиме своїх дітей, адже вона хвилюється через те, що їм важко вилупитися. Авторка говорить, що пташки найпривітніші і найвеселіші у цілому лісі, і її слова підтверджує цей епізод, бо всі вони радіють вилупленню пташенят Цві та Рінь.