Авторка мальовниче описує усі пори року і використовує: епітети (кароокі каштани, говорлива річка, холодні неприємності, хутряні квіти), порівняння (Два листки розкрилися, як повіки вранці; на гілочках у неї виступили бруньки, як білі зайчики побігли), персоніфікація (весь ліс плаче за пташками; Вила хуртовина, танцювала метелиця, а вітрові підспівували десь здалеку голодні вовки), метафори (наливалися терпкі кислички, мушка розправила крильця, потягалися дерева занімілими за зиму вітами).