Костенко Ліна — Крила

Дедал виготовив для свого сина Ікара крила з пір'я і воску. Він попередив Ікара, щоб той не був самовпевненим чи зарозумілим: низький політ над морем може закінчитись тим, що морська волога заб'є його крила, а надто високий політ призведе до того, що сонце розтопить віск. Ікар не притримувався порад батька, злетів надто близько до сонця, віск розтопився, Ікар впав у море й загинув. Цей міф і вірш Ліни Костенко змушують зробити висновок про те, що людина повинна мати не фізичні, а духовні крила.

"А крила має. А крила має". Підсилює основну думку.

Паралелізм – стилістичний прийом паралельного зображення в художній літературі (особливо в поезії) явищ природи і людського життя через їх зіставлення. У вірші "Крила" зіставлено птаха і людину, які можуть літати: птах має крила, а людину окрилюють духовні цінності, почуття, творчість, праця. Прийом паралелізму увиразнює осягнення філософських основ життя, роздуми про смисл людського буття.

Двовірш вирізняється виразними ознаками лаконізму й афористичності. Хоч це і найпростіший вид строфи, він містить глибоку, оригінальну думку. Можливо, саме тому авторка вибрала такий розмір, щоб переконати читача у тому, що кожна людина може мати крила. У вірші немає багато епітетів, авторка лише використовує відому метафору "крилатості" людини, але реалізує цю метафору в тексті оригінально й цікаво. Завдяки лаконічності вірш легко запам'ятовується.

Для ліричного героя пріоритетними є духовні цінності (чесність, довір'я, правда, любов, надія), вічне поривання, праця, турбота про інших:

Вони, ті крила, не з пуху-пір'я,

А з правди, чесноти і довір'я.

У кого – з вірності у коханні.

У кого – з вічного поривання.

У кого – з щирості до роботи.

У кого – з щедрості на турботи...

Сама не літає. А крила має. А крила має! Чому авторка двічі повторює одне речення і друге з них є окличним? З якою інтонацією треба читати цю фразу?

Ці слова з вірша двічі повторюються, бо авторка впевнена у тому, що людина може мати крила, і хоче переконати у цьому і читача. Риторичний оклик А крила має! служить для образного вираження сильного почуття захоплення, віри у сказане. Цю фразу треба читати зі стверджувальною інтонацією.

Крила людини зроблено з: правди, чесноти, довір'я, з вірності у коханні, з вічного поривання, з щирості до роботи, з щедрості на турботи, з пісні, з надії, з поезії, з мрії. Кожна людина може вибрати собі ті крила, які їй найбільше до вподоби, які дають їй радість, бажання ставати кращою, вдосконалюватися. Для кожного ці крила інші, головне – розвивати у собі усі ті чесноти, які роблять людину Людиною: любов, дружбу, взаємодопомогу, чесність, справедливість, наполегливість, патріотизм, повагу до минулого.

Знайдіть і прочитайте уривок на початку повісті М. Стельмаха "Гуси-лебеді летять", у якому йдеться про лебедині крила. Що в крилах з поетичного й прозового творів спільне?

Пташина правда у вірші "Крила" полягає в тому, що "крилатим ґрунту не треба". Птахам не потрібне поле, бо їм дорожча воля, якщо немає пари, то "будуть хмари". Людина, на думку авторки, теж може мати крила. У кожного вони "виростають" через різні речі, крила в кожного зроблені зі свого "матеріалу"...

Крила – символ духовності, багатства думки, емоційного піднесення, могутності, незалежності й упевненості. Ліна Костенко висловлює думку, що в кожної людини можуть бути крила, якщо людина духовно багата, якщо має те, що її окрилює.

Обидва вірші пов'язані тематикою та ідеєю про те, що крилатим не потрібен ґрунт під ногами. У вірші "Чайка на крижині" на питання людини, чому самотня чайка не боїться пливти на останній крижині, яка вже тане, чайка відповідає: " – Дивна людино! Я ж маю крила. Нащо крилатим ґрунт під ногами?". Справді, чайка будь-якої миті може злетіти з крижини і вільно літати в небі. У вірші "Крила" прослідковується та ж сама ідея: "А й правда, крилатим ґрунту не треба. Землі немає, то буде небо".