На початку твору Еліза постає бідною, неохайною, неосвіченою дівчиною. Її вимова далека від літературної, вона робить помилки у вимові звуків, використовує просторіччя, має вульгарні манери. Та наприкінці твору Еліза демонструє уміння спілкуватися, правильно говорити. Вона елегантна та чарівна, має вишукані та невимушені манери. Тепер дівчина має почуття власної гідності, незалежність, рішуче бажання змінити своє життя. Образ Елізи зазнає змін, зовні просто вражаючих, протягом розвитку дії п'єси. Але насамперед від самої людини значною мірою залежить, чи виявиться зовнішній позитивний вплив на неї результативним для розвитку особистості.Ця дівчина викликає почуття поваги до її особистості, впевненість, що вона здійснить усі свої плани.
Опишіть, якою ви уявляєте Елізу наприкінці твору. Чим вона відрізняється від тієї квіткарки, яка постала перед читачем у першій дії? Які почуття викликає у вас ця дівчина?
Відповідь на контрольне запитання
Інші контрольні запитання до твору "Пігмаліон"
- Доведіть або спростуйте таке твердження: "Парадокс пронизує весь текст п'єси "Пігмаліон"".
- Чи можна стверджувати, що вже в першій дії на читача/глядача очікує парадокс? Обґрунтуйте свою думку.
- Як ви розумієте слова Елізи про різницю між леді й квіткаркою? Чи погоджуєтеся, що становище людини значною мірою визначається ставленням до неї інших?
- Яке враження справило на вас перше знайомство з Гіггінсом та Елізою? Завдяки яким художнім засобам у вашій уяві постали ці персонажі? Підтвердіть свою відповідь цитатами.
- Хто дав екранне життя п'єсі Бернарда Шоу "Пігмаліон"?