За допомогою опису птахів та звірів, серед яких були Миша, Качур Додо, Папужка Лорі, Орлятко, Сорока, Крабиха, Канарка, Льюїс Керролл висміює вади тодішнього англійського життя. Найперше істоти почали радитися, як висушитися, і Миша попросила сідати і уважно її слухати. Та виявилося, що хоч вона й авторитетна, але не тямить, як усіх висушити. У цьому епізоді Керролл висміює лідерів, які не можуть знайти вихід з проблем, а пустими балачками лише марнують час. Як висушитися знав Додо, але й тоді "всі пускалися бігти самі й спинялися коли заманеться, тому визначити, коли Гасай-Колу кінець, було не так то й просто". Коли Додо питають, хто ж роздаватиме призи, бо усі вийшли переможцями, він звалив цю відповідальність на Алісу. Автор висміює усю урочистість і церемонність, з якою звірі і птахи вручають Алісі її ж наперсток: "Така церемонність здалася Алісі безглуздям, але всі мали такий поважний вигляд, що вона не посміла зареготати". Така ж церемонність була властива тодішньому суспільству.