Тітка зробила це для того, щоб дівчинка не була засліплена багатством і не надіялася отримати надто багато, не зіпсувала цінні речі. Міс Поллі Гаррінґтон холодно зустріла дівчинку. Полліанна йшла будинком і бачила килими, меблі, обшиті атласом, картини у золочених рамах. Дівчинка не стрималася і сказала: "Ви, напевне, дуже щасливі, що такі багаті!" Після цих слів тітка була ще більше впевнена у правильності свого наміру поселити дівчинку на горищі. Цитата: "Спочатку вона прагнула поселити племінницю якнайдалі від себе і водночас там, де вона не могла зіпсувати коштовні речі й меблі. Тепер, після такого прояву марнославства, було навіть краще, що в кімнаті Полліанни немає нічого зайвого, усе просто й скромно.".