В описі "серединних вулиць" Петербурга вражають духота, штовханина, сморід і бруд. Люди розлючені, вони задихаються в місті, як "у будинку без кватирок". Гнітюче враження підсилюється в описі трактиру, п'яній сповіді Мармеладова ("нікуди піти людині"), символічному сні Раскольникова. Злочинний світ штовхає людину на злочин проти особистості (доля Сонечки), народжує нелюдські теорії. Саме за таких умов могла народитися "ідея" Раскольникова про право сильної особистості панувати "над всією ницістю дрижачою". Згущення фарб тримає читача в страшному напруженні.
Як Достоєвський розкриває образ злочинного світу, описуючи Петербург?
Відповідь на контрольне запитання
Інші контрольні запитання до твору "Злочин і кара"
- У чому відмінність "Злочину і кари" від детективних романів?
- Як народилася в Раскольникова думки про убивство старої? Чи легко він прийняв її?
- Який знаковий момент російської історії відтворено в романі Ф. Достоєвського "Злочин і кара"?
- У чому особливість побудови системи образів роману?
- Які події суспільного життя кінця 60-х років вплинули на виникнення задуму роману "Злочин і кара"?