Як виявляється душевна жорстокість та моральне убозтво народу у сцені покарання Квазімодо?

Покарання Квазімодо біля ганебного стовпа зібрало багато людей. Юрба реготала, коли дзвонаря прив'язали мотузками та ремінцями до колеса ганебного стовпа. Нікому не було шкода Квазімодо, люди лише хотіли видовища. Жеан Фролло насміхався із зовнішності Квазімодо, говорячи, що це "чудовий зразок східної архітектури: спина – купол, ноги – подібні до витих колон". Це ще більше розсмішило юрбу. Після тортур Квазімодо мав перетерпіти годину біля ганебного стовпа. Його ненавиділи всі, і от настала черга для тисячі особистих помст. Жінки були сердиті на нього: одні – за злісні вихватки, інші – за потворність. На Квазімодо сипалися образливі слова і навіть каміння. Квазімодо був глухий, але бачив він добре, а лють юрби відбивалася на обличчях не менш сильно, ніж у словах. До того ж удари камінням виразно доповнювали регіт.