Батьки обох героїв піклувалися про своїх хворих дітей, намагалися робити все можливе, підтримували і розуміли. Матір Гейзел, за порадою лікаря, записала дівчину на щотижневі засідання групи підтримки, де учасниками були хворі на рак. Дівчині не подобалися зібрання, але так вона якось і познайомилася з Огастасом. У домівці хлопця скрізь були вивішені повчання, які звалися "підбадьореннями": "Домівка там, де серце", "Без болю як пізнати радість?". Коли Огастас вирішив здійснити мандрівку в Амстердам, батьки не хотіли відпускати його, бо він саме почав курс лікування, але, зрештою, хлопець вчинив по-своєму.