Огастас Вотерс мріяв залишити після себе якийсь слід у житті, бо боявся забуття після смерті. Він вірив у вищі сили, тому говорив: "Вірю не в рай, де можна їздити на єдинорогах, грати на арфі й жити на хмарі, а вірю у Щось із великої літери "Щ". І завжди вірив". Улюблену фразу юнака можна пояснити так: життя з раком – це наче американські гірки, такі ж небезпечні, але для хлопця вони ведуть вгору – він помре і опиниться на небі.