Вперше серце головного героя озвалося, коли він побачив напис на дошці, який зробив сам. "…раптом за його плечима, на нестертому другому боці дошки я побачив щось таке, від чого вперше, відколи я опинився в цьому мертвому домі, озвалося моє серце, десь у потаємному його куточку зринув переляк, глибокий і страшний, і воно закалатало в мене в грудях — на дошці був напис моєю рукою. Угорі, у найвищому рядку. Я знаю свою руку; побачити своє письмо — гірше, ніж побачити себе самого в дзеркалі, — куди більше ймовірності. Ідентичність власного письма я вже ніяк не міг узяти під сумнів. Усе інше не було ще доказом: ані "Медея", ні Ніцше, ні динарський профіль верховинця з кінофільму, ні банани з Того, ні навіть слід хреста над дверима, усе це могло бути й по всіх інших школах. Та навряд щоб по інших школах писали на дошках моєю рукою. Он він, ще й досі там, той вислів, який нам звеліли тоді написати, у тім безнадійному житті, яке скінчилося всього три місяці тому "Подорожній, коли ти прийдеш у Спа..."".
Коли вперше озвалося його серце?
Відповідь на контрольне запитання
Інші контрольні запитання до твору "Подорожній, коли ти прийдеш у Спа..."
- Поясніть, яке значення для розуміння оповідання мають коментарі.
- Проведіть паралель між написами на пам'ятному камені біля Фермопіл і на меморіальній дошці в коридорі гімназії "Пішов зі школи на фронт і поліг за...". Який особливий зміст закладений у цих цитатах?
- Чому фраза недописана?
- Поясніть, чому юнак попросив молока перед операцією.
- Як у творі Генріха Белля розкривається тема втраченого покоління?