Туве Янссон — Капелюх Чарівника (Диво-капелюх)

Мешканці казкової Долини жили у будиночку мумі-тролів. Коли випадав перший сніг, усі засинали і спали, поки не наставала справжня весна. Прокинувшись від довгого сну, який тривав 100 днів і ночей, усі поверталися до звичного життя: займалися улюбленими справами, часто вирушали в мандрівки, переживали різні пригоди. Кількість мешканців будинку змінювалася, бо часто з'являлися нові друзі, інколи хтось покидав будинок, але згодом повертався...

Найбільше мені сподобалися епізоди, коли Чупсля і Трясля втішають Мумі-троля і показують вміст своєї валізки. Тоді читач нарешті дізнається, що там захований рубін завбільшки з голову пантери. Рубін був мінливим, наче море. Він то просто мерехтів, то переливався рожевими барвами. Мумі-троль зрозумів, що це той самий Королівський Рубін, за яким шукає на Місяці Чарівник. Цьому епізоду казковості надає образ Чарівника і Рубіна.

Також улюблений мій епізод – коли Чарівник виконує бажання...

У печері кожен з друзів випорпав собі зручну ямку й вимостив її для спання. Надвечір першого дня Нюхмумрик награвав вечірні мелодії, а потім запитав друзів, чи хочуть почути страшну оповідь. Він сказав, що цю байку йому розповіла одна сорока, коли він був ще малий. Ось що він розповів. На краю світу стоїть височенна гора, чорна як сажа і гладенька мов шовк...

Коли друзі позбулися Чарівного капелюха, Мумі-мама запропонувала відсвяткувати це. Тато сказав, що всі вирушають у мандри, але пригадав, що мав занести їжу для Ондатра. Побачивши Ондатра, який вів себе дивно (через Капелюх), мумі-тролі з друзями прийшли до берега моря. Там вони знайшли чудову велику біло-зелену лодію, яку Мумі-мама назвала "Пригода". На судні друзі вирушили на самотній острів гатіфнатів...

Між Мумі-мамою і Мумі-татом були справжні любов, повага і розуміння. Мумі-тато дослухався порад дружини, а вона піклувалася про нього і першим рятувала, коли в будинку виросли джунглі. Між мамою і Мумі-тролем були ніжні стосунки, довіра і любов. Мумі-мама піклувалася про сина, не заперечувала коли він хотів вчинити по-своєму. Син мав повну свободу, але в моменти страху чи смутку він завжди шукав у неї підтримку. Мумі-троль і Хропуся подобалися одне одному...

Капелюх, який знайшли герої вмів перетворювати речі, які потрапляли у нього. Речі, які досить довго полежали у капелюсі, міняли свою форму – на яку саме, передбачити неможливо. Ціле щастя, що капелюх не пасував татові Мумі-троля. Тато відбувся лише незначним головним болем. Спершу з яєчної шкаралупи (капелюх використовували замість смітника) утворилися хмаринки, на яких літали друзі. Згодом Мумі-троль ховався під капелюхом і перетворився на страшну істоту...

Першим після зимового сну прокинувся Нюхмумрик. Його і побачив біля річки Мумі-троль, який прокинувся другим. Друзі раділи весні, а згодом вирішили розбудити Чмиха. Нюхмумрик придумав зійти на вершину гори і скласти там кам'яну піраміду на знак того, що вони підкорили її першими. На вершині вони знайшли капелюх, високий чорний циліндр. Мумі-троль вирішив забрати капелюха і подарувати татові. Це був капелюх Чарівника, і друзі навіть не знали про те, що відтепер Долина Мумі-тролів стане місцем чарів та дивовижних подій.

На мою думку, Мумі-троль, його батьки і друзі є сміливими, бо часто пускалися в мандри, під час кожної такої подорожі знаходили нових друзів і приводили їх додому. Коли з капелюха з'явилися хмаринки, Мумі-троль, Хропусь, Хропся, Чмих і Нюхмумрик не побоялися осідлати їх. здогадавшись, що капелюх має чарівні властивості, друзі намажуються заманити в нього свого ворога, Мурашиного Лева. Це у них виходить. Нюхмумрик часто вибирався на нічні виправи, а якось взяв з собою ще й Мумі-троля...

Мумі-мама загадала, щоб Мумі-троль не тужив за Нюхмумриком. Це бажання розкриває материнську любов, піклування про сина. Мумі-троль побажав, щоб стіл з усіма наїдками та напоями відправився до Нюхмумрика, адже думав і хвилювався про друга. Ондатр отримав нову книжку, адже цей персонаж любив читати і роздумувати про життя. Тато Мумі-троля не знав, чого хоче, тому Мама підказала, щоб він побажав собі гарну оправу для Мемуарів...

Коли Мумі-троль та Хропусь здогадалися, що капелюх має чарівні властивості, вони вирішили заманити в нього свого ворога, Мурашиного Лева, і переконатися у своїх припущеннях. Мумі-троль радів, бо одного разу Мурашиний Лев затягнув його Маму у вирву і засипав їй очі піском. Прихопивши з собою великого слоїка, друзі пішли на піщаний берег. Там Хропусь знайшов велику вирву, а Мумі-троль прикопав слоїк у пісок горловиною догори і голосно крикнув: "Слабаки ті мурашині леви!"...