Хай не гарчать собаки під вікном,
І не торкайте клавіш піаніно,
Візьміть труну й ступайте німо.
Нехай кружляють небом аероплани,
Виводячи "він вже не з нами";
Хай навіть голуби вдягнуть жалобну шаль,
А продавчиня квітами — чорну вуаль.
Він був мені землею й небом,
Щоденним хлібом і недільним медом,
Світанком й смерком, сонцем і дощем,
Казали, любов — вічна, та лишивсь лиш щем.
Не тішить мерехтіння зір, хоч всі гасіть,
Сховайте сонце, місяць заслоніть,
Спаліть степи, вгамуйте буйні хвилі,
Без нього все мені тепер немиле.
Переклад Олени Прохири