Завантаження

Новела
Переклад: Ольга Сенюк

Закинувши дерев'яну скриньку на спину, він важко йшов вулицею в напрямку пошти. Дорогою він мугикав якусь пісню і ступав у такт мелодії; хоч обличчя його й не міняло свого виразу, а проте легко можна було спостерегти, що він у найкращому гуморі.
Та загледівши пошту, він замовк і помалу сповільнив ходу. А перед дверима й зовсім спинився.
Чи, бува, не боїться, га?
Боїться? Він? А хто в каменярні найспритніше закладає вибухівку?..